При операції у хлопчика 12-ти років видалений апендикс, який надіслано патологу на дослідження. Макроскопічно: апендикс в дистальному відділі з булавоподібним стовщенням діаметром 3 см, при розрізі якого вилилася прозора жовтувата рідина, стінка апендикса стоншена. Мікроскопічно: атрофія всіх шарів апендикса, ознак запалення немає. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Водянка апендикса є кістозним розширенням відростка внаслідок хронічної обструкції його просвіту слизом, що продукується гіперплазованим епітелієм, без приєднання інфекції та запалення, що призводить до накопичення прозорої муцинозної рідини та атрофії всіх шарів стінки. Макроскопічно апендикс має булавоподібне стовщення в дистальному відділі діаметром до 3–5 см, при розрізі випливає прозора жовтувата або слизова рідина, стінка стоншена, просвіт розширений, тоді як мікроскопічно виявляється атрофія м’язового та підслизового шарів, заміщення їх тонким фіброзним прошарком, відсутність запальної інфільтрації, гіперплазія та метаплазія покривного епітелію з утворенням слизопродукуючих келихоподібних клітин, іноді з формуванням мікроскопічних кіст муцинозного характеру. Ці морфологічні зміни пов’язані з етіологією та патогенезом, де вроджена або набута обструкція просвіту апендикса (слизовою пробкою, гельмінтами, лімфоїдною гіперплазією) порушує відтік секрету, що продукується епітелієм, викликає поступове розтягнення стінки, тиск на м’язовий шар з його атрофією та заміщенням сполучною тканиною, але відсутність бактеріального обсіменіння запобігає розвитку запалення. Ускладнення водянки апендикса включають розрив стінки з виходом муцинозного вмісту в черевну порожнину та розвитком псевдоміксоми очеревини, перекрут відростка з ішемією, вторинне інфікування з переходом у емпієму або гангренозний апендицит, а також малігнізацію (рідко) з формуванням муцинозної цистаденокарциноми. В контексті операційного препарату з булавоподібним стовщенням дистального відділу, прозорою жовтуватою рідиною, стоншеною стінкою та повною відсутністю запальних змін цей діагноз є правильним, оскільки лише водянка апендикса характеризується кістозним розширенням з муцинозним вмістом без запалення, на відміну від флегмонозного чи хронічного апендициту з вираженою інфільтрацією та гноєм, емпієми з гнійним ексудатом та мікcоглобульозу з пухлинною проліферацією. Крім того, вік дитини та слизова природа рідини вказують на доброякісний мукоцеле-подібний процес. На відміну від мукоцеле апендикса у дорослих, що часто асоціюється з неоплазією, у дітей водянка зазвичай є реактивною на обструкцію та має сприятливий прогноз після апендектомії.