У хворої при лікуванні гіпертонічної хвороби на фоні прийому препарату виник сухий кашель. Для якого препарату характерна така побічна дія?

Чому це правильна відповідь

Лізиноприл належить до інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) — класу антигіпертензивних засобів із переважно ферментним механізмом дії в ренін-ангіотензин-альдостероновій системі. На молекулярному рівні він блокує АПФ (киніназу II) і тим самим зменшує утворення ангіотензину II та знижує деградацію брадикініну. На органному й системному рівні це веде до вазодилатації (передусім за рахунок зменшення ангіотензин-II-залежного вазоспазму і збільшення вазодилатуючих кініно-NO/простациклінових впливів), зниження секреції альдостерону, зменшення натрій- і водозатримки, зниження перед- та післянавантаження на серце, а також до нефропротективного ефекту через зниження внутрішньоклубочкового тиску (особливо при протеїнурії). Ключова побічна дія, про яку запитують, — сухий кашель — є клас-специфічною для ІАПФ і безпосередньо випливає з їхнього впливу на брадикінін та інші медіатори. АПФ у нормі розщеплює брадикінін; при його інгібуванні брадикінін накопичується у тканинах, зокрема в дихальних шляхах, де може стимулювати сенсорні нервові закінчення та посилювати утворення простагландинів/NO. Це формує стійкий, непродуктивний, “подразнювальний” кашель без ознак інфекції, який не є проявом бронхоспазму як т