Хворому на хронічний бронхіт призначили муколітичний препарат, що підвищує синтез сурфактанту. Який препарат був використаний?

Чому це правильна відповідь

Амброксол є активним метаболітом бромгексину і належить до муколітичних засобів з вираженою мукокрегуляторною та секретомоторною дією, а також зі здатністю стимулювати синтез і секрецію легеневого сурфактанту альвеолоцитами ІІ типу. Препарат активує лізосомальні ферменти клітин Клара, підвищує активність сурфактант-асоційованих протеїнів SP-A і SP-B, стимулює транскрипцію генів сурфактанту через ядерний фактор NF-κB і збільшує продукцію фосфатидилхоліну та фосфатидилгліцеролу — основних компонентів сурфактанту. Підвищення рівня сурфактанту знижує поверхневий натяг у альвеолах, запобігає їх колапсу, покращує мукоциліарний кліренс і зменшує адгезію густого слизу до бронхіального епітелію, що особливо важливо при хронічному бронхіті з гіперсекрецією і порушенням дренажної функції бронхів. Амброксол добре всмоктується при пероральному прийомі (біодоступність близько 70–80 %), зв’язується з білками плазми на 90 %, проникає в бронхіальний секрет і легеневу тканину, метаболізується в печінці з утворенням глюкуронідів і дибромантранілової кислоти, виводиться переважно нирками; період напіввиведення становить 9–12 годин, що дозволяє призначати препарат 2–3 рази на добу. Препарат має додаткову протизапальну дію за рахунок пригнічення хемотаксису нейтрофілів і вивільнення цитокінів, а також місцеву анестезуючу активність. Клінічно амброксол є препаратом вибору при хронічному обструктивному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, муковісцидозі та інших станах з порушенням синтезу сурфактанту і гіперсекрецією в’язкого слизу. Саме стимуляція синтезу сурфактанту альвеолоцитами ІІ типу є унікальною властивістю амброксолу (і бромгексину) серед муколітиків, що відрізняє його від препаратів рослинного походження, кодеїну, фенотеролу та лібексину, які не впливають на продукцію сурфактанту.