У померлого від малярії виражена жовтушність шкіри, склер та слизових оболонок. При розтині: селезінка збільшена в розмірі, аспідно - сірого кольору. Аспідно - сіре забарвлення селезінки обумовлене наявністю:

Чому це правильна відповідь

Гемомеланін є специфічним чорним гранулярним пігментом, що утворюється при малярії внаслідок перетворення гематину під дією Plasmodium. Це є продукт полімеризації гему, який малярійні плазмодії утворюють у процесі метаболізму гемоглобіну. Він накопичується в макрофагах ретикулоендотеліальної системи, насамперед у селезінці, печінці та лімфатичних вузлах, надаючи органам характерного аспідно-сірого або чорного забарвлення. Макроскопічно селезінка при малярії різко збільшена, щільна, темно-сіра або чорнувата ("аспідна"), іноді крихка. Мікроскопічно відзначається виражена гіперплазія ретикулоендотеліальної тканини та масивне накопичення чорного пігменту всередині макрофагів. Паралельно розвивається відкладення гемомеланіну в печінці та кістковому мозку, що призводить до їх темного забарвлення. Накопичення пігменту відображає інтенсивність паразитарного процесу та тривалість інфекції. Патогенетично гемомеланін утворюється внаслідок розщеплення гемоглобіну паразитом, який не може утилізувати вільний гем і переводить його в нетоксичний полімерат. Макрофаги поглинають цей пігмент у процесі фагоцитозу, тому органи ретикулоендотеліальної системи стають місцем його акумуляції. Наявність великої кількості пігменту в селезінці корелює з тяжкістю анемії та хронічного гемолізу, що відбувається при малярії. Клінічно у хворих спостерігається жовтяниця внаслідок гемолізу та порушення білірубінового метаболізму. Гепатоспленомегалія є типовою ознакою хронічної малярії, а аспідне забарвлення органів — важливою діагностичною ознакою. Пігмент гемомеланін є патогномонічним для малярії і дозволяє морфологічно відрізнити її від інших станів із пігментними змінами. Саме він зумовлює аспідно-сіре забарвлення селезінки, що визначає правильність вибору.