При реєстрації ЕКГ хворого з гіперфункцією щитовидної залози зареєстровано збільшення частоти серцевих скорочень. Скорочення якого елемента ЕКГ про це свідчить?

Чому це правильна відповідь

Частота серцевих скорочень є часовою характеристикою циклічної діяльності серця і визначається тривалістю одного серцевого циклу. На електрокардіограмі один повний серцевий цикл відображається від піка одного зубця R до піка наступного зубця R, тобто інтервалом RR. Саме цей інтервал безпосередньо відображає період між двома послідовними шлуночковими деполяризаціями. Регуляція частоти серцевих скорочень реалізується на рівні автоматизму синоатріального вузла, де швидкість спонтанної діастолічної деполяризації визначає, як часто формується потенціал дії. Тироїдні гормони підвищують експресію та активність β₁-адренорецепторів і іонних каналів, що прискорює фазу повільної деполяризації клітин водія ритму. Прискорення спонтанної деполяризації призводить до швидшого досягнення порогового потенціалу в клітинах синоатріального вузла. У результаті потенціали дії виникають частіше, а інтервали між ними скорочуються. Це безпосередньо відображається на ЕКГ як зменшення тривалості інтервалу RR. Інші елементи ЕКГ відображають проведення збудження або тривалість окремих фаз деполяризації та реполяризації, але не визначають частоту серцевих циклів. Лише інтервал RR є прямим часовим еквівалентом серцевого ритму, тому його скорочення однозначно свідчить про тахікардію. Таким чином, підвищення частоти серцевих скорочень при гіперфункції щитовидної залози проявляється саме зменшенням тривалості інтервалу RR, оскільки він відображає зміну частоти генерації імпульсів водієм ритму.