У спортсмена на старті перед змаганнями відзначається підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Впливом яких відділів ЦНС можливо пояснити зазначені зміни?
- А Гіпоталамуса
- Б Проміжного мозку
- В Середнього мозку
- Г Довгастого мозку
- Д Кори великих півкуль Правильна
Чому це правильна відповідь
Підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень перед стартом зумовлене активацією симпатичного відділу автономної нервової системи, яка реалізується через низхідні впливи з кори великих півкуль на підкіркові центри. Емоційне збудження та антиципація змагання активують префронтальну та лімбічну кору, звідки імпульси через асоціативні шляхи досягають гіпоталамуса та далі бульбарних серцево-судинних центрів. Цей корковий вплив посилює тонічну активність рострального вентролатерального відділу довгастого мозку, що збільшує симпатичний еферентний потік до серця та судин. На мембранному рівні в симпатичних прегангліонарних нейронах спинного мозку зростає частота потенціалів дії, що передається через нікотинові холінорецептори на постгангліонарні нейрони, де норадреналін активує α1- та β1-адренорецептори на судинах і міокарді. Це призводить до вазоконстрикції артеріол та підвищення периферичного опору, а також до позитивного хроно- та інотропного ефекту на серце за рахунок активації Gs-білка та зростання cAMP у кардіоміоцитах. Зворотний зв'язок через барорецептори частково гальмує цей ефект, але коркове збудження переважає тонічні рефлекторні впливи. Кора великих півкуль забезпечує умовно-рефлекторну та вольову компоненту реакції, дозволяючи швидке передбачувальне підвищення тиску та частоти скорочень без зовнішнього подразника. Така активація відрізняється від базового тонусу бульбарних центрів тим, що має вищий ієрархічний рівень і здатна перекривати гальмівні впливи від барорецепторів, забезпечуючи підготовку організму до інтенсивної м'язової роботи. Зміна параметрів відбувається за рахунок інтеграції сенсорної інформації в корі з подальшою модуляцією симпатичного тонусу, де ключову роль відіграють глутаматергічні низхідні шляхи до гіпоталамуса та стовбура. Це дозволяє точно дозувати реакцію залежно від емоційного стану та досвіду спортсмена, на відміну від автоматичних рефлексів нижчих відділів.