На які зміни з боку ізольованого серця жаби можна очікувати після введення у перфузійний розчин надлишкової кількості хлориду кальцію?

Чому це правильна відповідь

Іони Ca2+ є ключовим лімітуючим чинником електромеханічного спряження в кардіоміоцитах, оскільки саме вони запускають скорочення шляхом взаємодії з тропоніном C та ініціації ковзання актин-міозинових філаментів. Підвищення концентрації Ca2+ у перфузійному розчині збільшує кількість іонів, що входять у клітину під час потенціалу дії. На мембранному рівні надлишок Ca2+ підсилює струм через потенціалзалежні кальцієві канали L-типу в фазу плато потенціалу дії кардіоміоцитів. Це призводить до збільшення внутрішньоклітинної концентрації кальцію та посиленого вивільнення Ca2+ із саркоплазматичного ретикулума за механізмом кальцій-індукованого кальцієвого вивільнення. На клітинному рівні зростання концентрації іонів кальцію в саркоплазмі підвищує кількість активованих поперечних містків між актином і міозином. Це безпосередньо зумовлює збільшення сили скорочень міокарда, тобто позитивний інотропний ефект. Одночасно Ca2+ впливає на автоматизм пейсмекерних клітин синусового вузла. Підвищення позаклітинної концентрації кальцію прискорює діастолічну деполяризацію, що скорочує тривалість спонтанного потенціалу дії та підвищує частоту генерації імпульсів. Таким чином, надлишок CaCl2 в перфузійному розчині одночасно підсилює скоротливу здатність міокарда і прискорює ритм серця, що і проявляється збільшенням як сили, так і частоти скорочень ізольованого серця жаби.