Жінка 35-ти років звернулася до лікаря зі скаргами на дратівливість, тривожність, швидку втомлюваність, безсоння. Для усунення неврозу лікар призначив пацієнтці транквілізатор діазепам. Вкажіть фармакодинамічний ефект діазепаму, що дав можливість застосувати його за цих обставин:

Чому це правильна відповідь

Діазепам належить до бензодіазепінів і є позитивним алостеричним модулятором ГАМКA-рецепторів, зв’язуючись зі специфічним бензодіазепіновим сайтом на α-γ інтерфейсі рецепторного комплексу, що підвищує афінність ГАМК до рецептора, збільшує частоту відкриття хлорного каналу та посилює гальмівний гіпохлорний струм. На молекулярному рівні це призводить до гіпперполяризації нейронів лімбічної системи, мигдалеподібного тіла, гіпоталамуса та ретикулярної формації, знижуючи збудливість нейрональних мереж, відповідальних за формування тривоги, страху та емоційного напруження. Анксіолітична дія є первинним і найбільш вираженим ефектом бензодіазепінів, що дозволяє ефективно усувати симптоми неврозу — тривожність, дратівливість, емоційну лабільність, порушення сну невротичного генезу без значного седативного пригнічення при застосуванні в середніх дозах. На відміну від нейролептиків, діазепам не має антипсихотичного ефекту і не блокує дофамінові рецептори, а протисудомна та міорелаксантна дії є похідними від посилення ГАМК-ергічного гальмування, але не є провідними при терапії неврозів. Фармакокінетично діазепам має високу ліпофільність, швидко всмоктується при пероральному прийомі, добре проникає через ГЕБ, метаболізується в печінці до активних метаболітів (нордіазепам, оксазепам), має тривалий період напіввиведення (20–70 годин з урахуванням метаболітів), що забезпечує тривалу анксіолітичну дію при прийомі 1–3 рази на добу. Клінічно діазепам є препаратом вибору при тривожних розладах, неврозах, панічних атаках, безсонні невротичного генезу, а також для купірування гострої тривоги та абстинентного синдрому. Побічні ефекти (сонливість, зниження концентрації, міорелаксація) зумовлені посиленням ГАМК-ергічного гальмування в ЦНС, а ризик залежності — тривалим застосуванням через down-regulation бензодіазепінових сайтів. Саме анксіолітична дія через потенціювання ГАМК-ергічної передачі є ключовою фармакологічною ознакою, що обґрунтовує призначення діазепаму при неврозі з тривожністю та безсонням.