У хворого після резекції шлунка розвинулась мегалобластична анемія. Який препарат необхідно призначити хворому?

Чому це правильна відповідь

Вітамін В12 (ціанокобаламін або гідроксокобаламін) є обов’язковим коферментом для двох ключових реакцій: метіонінсинтази (перетворення гомоцистеїну в метіонін з участю метилтетрагідрофолату) та метилмалонил-КоА-мутази (ізомеризація метилмалонил-КоА в сукциніл-КоА). Дефіцит В12 призводить до накопичення метилтетрагідрофолату і блокади синтезу тимідилату, що зупиняє синтез ДНК у швидко проліферуючих клітинах кісткового мозку і викликає мегалобластичну анемію з появою мегалобластів, гіперсегментованих нейтрофілів і панцитопенії. Одночасно розвивається фунікулярний мієлоз через порушення мієлінізації нервових волокон. Після резекції шлунка (особливо за Більрот-II) різко зменшується секреція внутрішнього фактора Касла (глікопротеїну парієтальних клітин), необхідного для абсорбції вітаміну В12 в термінальному клубовому відділі кишечника. Це призводить до хронічного дефіциту В12, навіть при нормальному надходженні з їжею, і розвитку класичної перніціозоподібної мегалобластичної анемії через 2–5 років після операції. Вітамін В12 при резекції шлунка призначають парентерально (внутрішньом’язово) пожиттєво, оскільки пероральний прийом неефективний через відсутність внутрішнього фактора. Клінічно це швидко нормалізує гемопоез, усуває мегалобласти і нейродефіцит. У задачі мегалобластична анемія після резекції шлунка є патогномонічною ознакою дефіциту саме В12, а не фолієвої кислоти, заліза чи інших вітамінів.