У хворого, який страждав на хронічний алкоголізм і цироз печінки, розвинулася профузна кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу, в результаті чого настала смерть. На аутопсії печінка дрібногорбиста, зменшена в розмірах, щільна, жовтуватого кольору. Під час гістологічного дослідження кріостатних зрізів печінки (забарвлення гематоксиліном і еозином) в гепатоцитах виявляються великі оптично порожні вакуолі, в яких міститься речовина, що забарвлюється в чорний колір при застосуванні осмієвої кислоти. Оптично порожні вакуолі гепатоцитів - це:
- А Гідропічна дистрофія
- Б Великокрапельна жирова дистрофія Правильна
- В Включення гіаліну
- Г Псевдовакуолі гіалоплазми
- Д Алкогольний гіалін (тільця Меллорі)
Чому це правильна відповідь
Великокрапельна жирова дистрофія є метаболічною дистрофією, що характеризується накопиченням тригліцеридів у цитоплазмі гепатоцитів у вигляді великих жирових крапель, які зливаються, витісняючи ядро до периферії клітини. Це є проявом оборотного ушкодження клітин, коли порушення обміну ліпідів перевищує можливості клітини щодо їх утилізації. У пацієнтів з хронічним алкоголізмом жирова дистрофія є типовим проявом алкогольного ураження печінки і часто передує розвитку цирозу. Макроскопічно печінка при значній жировій дистрофії може бути збільшена або, як при цирозі, змінена та ущільнена з дрібногорбистою поверхнею внаслідок фіброзу і перебудови паренхіми. Жовтуватий колір органу відображає акумуляцію ліпідів і жовчних пігментів. Мікроскопічно ключова ознака — великі оптично порожні вакуолі, які заповнюють цитоплазму гепатоцитів, витісняють ядро, і створюють вигляд жиронасиченої клітини. У кріостатних зрізах, забарвлених гематоксиліном-еозином, жир не зберігається, а вимивається, що й створює описані «оптично порожні» включення. Патогенетично алкоголь спричиняє дисбаланс між синтезом і окисненням жирних кислот, стимулює синтез тригліцеридів, пригнічує β-окиснення, а також негативно впливає на аполіпопротеїновий метаболізм, що перешкоджає виведенню ліпідів. Гіпоксія, пов’язана з фіброзом при цирозі, поглиблює метаболічні порушення, сприяючи розвитку стеатозу. В умовах хронічного ушкодження та запалення жирова дистрофія може прогресувати в стеатогепатит і цироз. Велика кількість великих жирових крапель, що утворюють одне домінуюче включення в клітині, є специфічною морфологічною ознакою саме великокрапельної жирової дистрофії, що дозволяє відрізнити її від інших типів дистрофій. Цей тип зміни є типовим для алкогольного ураження печінки і відповідає даним клінічного анамнезу та морфологічного опису. У контексті діагностики важливо, що описані зміни є оборотними, але при тривалому ураженні переходять у цироз, що і відбулося у даного пацієнта. Присутність цирозу не виключає тривале існування жирової дистрофії, оскільки патологічні зміни можуть співіснувати, відображаючи різні стадії ушкодження печінки.