MedOnline Тренуватись онлайн

При деяких гельмінтозах людина може сама виявити гельмінта, оскільки зрілі членики збудника можуть активно виповзати з ануса людини. Це характерно для:

Чому це правильна відповідь

Теніаринхоз є гельмінтозом, збудником якого є Taenia saginata, бичачий ціп’як, що належить до класу Cestoda, типу Platyhelminthes. Це багатоклітинний паразит, стрічковий черв’як, який має стрічкоподібне тіло, що складається з головки з чотирма присосками, шийки та великої кількості члеників, або проглотид. Для цього гельмінта характерна відсутність гачків на сколексі, що є важливою морфологічною ознакою для диференціації з іншими ціп’яками. Ключовою особливістю патогенезу теніаринхозу є активна рухливість зрілих члеників. Гравідні проглотиди Taenia saginata мають добре розвинену мускулатуру та здатні самостійно відокремлюватися від стробіли і активно виповзати через анальний отвір. Саме ця властивість є характерною клінічною та епідеміологічною ознакою захворювання і часто стає причиною звернення пацієнтів до лікаря навіть за відсутності виражених загальних симптомів. Зараження людини відбувається аліментарним шляхом при вживанні недостатньо термічно обробленої яловичини, що містить фінни, або цистицерки. У тонкій кишці людини з фінни розвивається дорослий гельмінт, який механічно подразнює слизову оболонку кишечника, порушує процеси травлення та всмоктування, а також може спричиняти токсико-алергічні реакції за рахунок продуктів обміну. Діагностика теніаринхозу ґрунтується на виявленні зрілих члеників або яєць у фекаліях. Проте саме активне виповзання проглотид з ануса є патогномонічною ознакою, яка дозволяє запідозрити саме Taenia saginata. Морфологічна ідентифікація члеників, зокрема кількості бічних відгалужень матки, дозволяє відрізнити збудника від Taenia solium. Імунітет при теніаринхозі нестійкий і не захищає від повторного зараження. Специфічної вакцини для людини не існує, профілактика полягає у ветеринарному контролі м’яса, дотриманні правил термічної обробки яловичини та санітарно-гігієнічних заходах. Саме здатність зрілих члеників активно виповзати з ануса є вирішальною ознакою, яка прямо вказує на теніаринхоз і відмежовує його від інших гельмінтозів.

Чому інші варіанти не підходять

Ехінококозу
Ехінококоз спричиняється личинковими стадіями Echinococcus granulosus, при якому людина є проміжним хазяїном. Захворювання характеризується утворенням кіст у внутрішніх органах, а дорослий гельмінт у кишечнику людини не розвивається. Тому виділення члеників або їх активне виповзання при ехінококозі неможливе.
Теніозу
Теніоз викликається Taenia solium, свинячим ціп’яком, проглотиди якого, на відміну від Taenia saginata, не мають активної рухливості. Членики при теніозі зазвичай виділяються пасивно разом із калом. Крім того, теніоз небезпечний ризиком аутоінвазії та розвитку цистицеркозу, що не відповідає умові задачі.
Гіменолепідозу
Гіменолепідоз спричиняється Hymenolepis nana, дрібним стрічковим гельмінтом, який паразитує в тонкій кишці. Для цього захворювання характерне виділення яєць, а не активне відокремлення і виповзання члеників. Клінічно та морфологічно гіменолепідоз не супроводжується описаним явищем.
Дифілоботріозу
Дифілоботріоз викликається Diphyllobothrium latum, широкий лентець, членики якого не мають активної рухливості. Проглотиди цього гельмінта виділяються пасивно з фекаліями і не виповзають самостійно. Тому цей варіант не відповідає ключовій ознаці з умови задачі.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патогенні найпростіші (протозойні інфекції)