Хвора 57-ми років для лікування гіпертонічної хвороби тривалий час приймала анаприлін. Побічні ефекти спонукали пацієнтку відмовитись від прийому препарату, що призвело до розвитку гіпертонічного кризу і нападу стенокардії. Як називається ускладнення, яке виникло?

Чому це правильна відповідь

Анаприлін (пропранолол) є неселективним β-адреноблокатором, що блокує β1-рецептори серця та β2-рецептори судин і бронхів. Тривале застосування призводить до компенсаторної up-regulation β-рецепторів (збільшення їх кількості та чутливості) та посилення симпатичної активності для подолання блокади. Раптова відміна препарату знімає блокаду, і надлишкова стимуляція β-рецепторів катехоламінами викликає різке підвищення ЧСС, скоротливості міокарда, вазоконстрикцію та зростання потреби міокарда в кисні. Механізм синдрому відміни включає гіперактивацію симпатичної системи з підвищенням рівня катехоламінів, активацію β1-рецепторів з тахікардією та позитивним інотропним ефектом, а також β2-опосередковану вазодилатацію в скелетних м’язах, але загальне підвищення АТ через α-адренергічну стимуляцію та збільшення серцевого викиду. У пацієнтів зі стенокардією різке зростання потреби міокарда в кисні на фоні незміненого коронарного резерву провокує напад, а підвищення АТ — гіпертонічний криз. Клінічно синдром відміни β-блокаторів проявляється тахікардією, гіпертензією, тремором, загостренням стенокардії, можливими аритміями чи навіть інфарктом міокарда у пацієнтів з ІХС. Ризик вищий при неселективних блокаторах та раптовій відміні після тривалого прийому. Ускладнення виникають через втрату захисного ефекту β-блокади (зниження потреби в кисні, антиаритмічна дія) та гіперактивацію симпатики на фоні up-regulation рецепторів. Саме синдром відміни є правильним варіантом, оскільки раптова відміна анаприліну після тривалого прийому викликає rebound-гіперактивацію β-адренорецепторів з гіпертонічним кризом та нападом стенокардії; причинно-наслідковий зв’язок — хронічна блокада → up-regulation рецепторів → раптова відміна → надмірна стимуляція катехоламінами → підвищення АТ і потреби міокарда в кисні, на відміну від тахіфілаксії (зменшення ефекту при продовженні прийому) чи звикання (толерантність без rebound).