Хвора 57-ми років для лікування гіпертонічної хвороби тривалий час приймала анаприлін. Побічні ефекти спонукали пацієнтку відмовитись від прийому препарату, що призвело до розвитку гіпертонічного кризу і нападу стенокардії. Як називається ускладнення, яке виникло?

Чому це правильна відповідь

Анаприлін (пропранолол) — неселективний β-адреноблокатор, тобто препарат рецепторного механізму дії, який конкурентно блокує β1- та β2-адренорецептори. На молекулярному рівні він гальмує активацію аденілатциклази через Gs-білок, зменшує утворення цАМФ і, відповідно, знижує активність PKA та кальцієвий вхід у кардіоміоцити; на органному рівні це дає негативні хроно-, іно- та дромотропні ефекти, зменшує потребу міокарда в кисні, пригнічує секрецію реніну в юкстагломерулярному апараті нирок. Саме тому пропранолол знижує артеріальний тиск і має антиангінальний ефект при хронічному прийомі. Ключ у задачі — різке припинення тривалого прийому β-блокатора, після чого розвинулись гіпертонічний криз і напад стенокардії. Це класичний клінічний прояв синдрому відміни β-адреноблокаторів, який є фармакодинамічним феноменом «рефлекторного рикошету» через адаптацію рецепторних систем на фоні хронічної блокади. При тривалому блокуванні β-рецепторів організм компенсаторно підвищує їх кількість і/або чутливість (up-regulation), а також «звикає» до зниженого симпатичного впливу. Коли блокада різко зникає, ендогенні катехоламіни отримують можливість діяти на підвищену кількість/чутливість рецепторів, що викликає надмірну симпатичну