У жінки 62-х років розвинулася катаракта (помутніння кришталику) на тлі цукрового діабету. Вкажіть, який тип модифікації білків має місце при діабетичній катаракті:

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце порушення обміну вуглеводів, пов’язане з хронічною гіперглікемією при цукровому діабеті, що призводить до неферментативної хімічної модифікації білків. Діабетична катаракта є класичним ускладненням тривалого підвищення рівня глюкози та відображає системний характер ушкодження білкових структур. Біохімічний механізм полягає у неферментативному глікозилюванні білків кришталика, насамперед кристалінів. Глюкоза спонтанно взаємодіє з вільними аміногрупами лізину або N-кінцевими аміногрупами білків з утворенням шифових основ, які згодом переходять у стабільні продукти Амадорі. Цей процес не потребує участі ферментів і прямо залежить від концентрації глюкози. Кристаліни забезпечують прозорість та стабільну оптичну структуру кришталика. Їх глікозилювання змінює просторову конфігурацію білкових молекул, знижує їх розчинність і сприяє агрегації, що призводить до помутніння кришталика. Одночасно глікозильовані білки стають менш стійкими до окисного стресу, що додатково поглиблює структурні порушення. Регуляція цього процесу відсутня, оскільки глікозилювання є неферментативною реакцією. Інтенсивність модифікації визначається рівнем глюкози в тканинах і тривалістю гіперглікемії, що пояснює прогресуючий характер діабетичної катаракти у пацієнтів із тривалим перебігом захворювання. Отже, ключовою біохімічною ознакою діабетичної катаракти є саме неферментативне глікозилювання білків кришталика, що безпосередньо пов’язує хронічну гіперглікемію з втратою прозорості кришталика. Саме тому варіант "Глікозилювання" є правильним у контексті цієї задачі.