У хлопчика 2 років спостерігається збільшення у розмірах печінки та селезінки, катаракта. У крові підвищена концентрація цукру, однак тест толерантності до глюкози в нормі. Спадкове порушення обміну якої речовини є причиною цього стану?

Чому це правильна відповідь

Класична галактоземія зумовлена спадковим дефіцитом ферменту галактозо-1-фосфат уридилтрансферази (GALT), який каталізує реакцію галактозо-1-фосфат + УДФ-глюкоза ↔ УДФ-галактоза + глюкозо-1-фосфат у цитозолі гепатоцитів, еритроцитів та інших тканин. При відсутності GALT галактозо-1-фосфат накопичується у високих концентраціях і перетворюється галактозо-1-фосфат-дегідрогеназою в галактитол (за участю альдозоредуктази) та галактонат (за участю галактозодегідрогенази). Галактитол є осмотично активним поліолом, який викликає набухання клітин кришталика з утворенням катаракти, а також токсично діє на гепатоцити, що призводить до жирової дистрофії печінки, гепатоспленомегалії, порушення синтезу білків та коагулопатії. Накопичення галактозо-1-фосфату пригнічує фосфоглюкомутазу та глікогенсинтазу, що пояснює гіпоглікемію в періоді новонародженості, однак при хронічному перебігу після виключення молока рівень глюкози в крові нормалізується, а толерантність до глюкози залишається нормальною, бо основний дефект стосується саме обміну галактози, а не глюкози. Підвищення концентрації цукру в крові при галактоземії є редукуючим цукром (галактоза + глюкоза), що визначається неспецифічними методами, тоді як специфічні глюкозооксидазні методи показують нормальний рівень глюкози. Регуляція шляху Лелуара (галактоза → УДФ-галактоза) відбувається на рівні галактокінази (інгібування галактозо-1-фосфатом) та GALT, тому при дефіциті GALT компенсаторні механізми не спрацьовують, і токсичні метаболіти накопичуються навіть при низькому надходженні галактози. Саме поєднання гепатоспленомегалії, катаракти та нормальної толерантності до глюкози є патогномонічним для класичної галактоземії і чітко відрізняє її від інших ферментопатій обміну вуглеводів.