До лікарні доставлено дитину 2-х років з уповільненим розумовим і фізичним розвитком, що страждає на часті блювання після прийому їжі. У сечі визначена фенілпіровиноградна кислота. Наслідком якого порушення є дана патологія?

Чому це правильна відповідь

Клінічна картина (затримка психомоторного і фізичного розвитку, часте блювання після їжі, виявлення фенілпіровиноградної кислоти в сечі) є класичною для фенілкетонурії (ФКУ) — аутосомно-рецесивної ферментопатії обміну ароматичних амінокислот, зумовленої дефіцитом або повноцінної фенілаланін-4-гідроксилази (ФАГ) у цитозолі гепатоцитів. У нормі ФАГ за участі молекулярного кисню, тетрагідробіоптерину (ВН₄) та залізовмісним кофактором каталізує гідроксилювання L-фенілаланіну до L-тирозину: фенілаланін + О₂ + ВН₄ → тирозин + ВН₂ + Н₂О. При дефіциті активної ФАГ (або кофактора ВН₄ при злоякісних формах ФКУ) гідроксилювання блокується, концентрація фенілаланіну в плазмі різко зростає (>1200 мкмоль/л), і включаються альтернативні шляхи метаболізму: трансамінування фенілаланіну фенілаланін-амінотрансферазою з утворенням фенілпіровиноградної кислоти (фенілпірувату), яка далі відновлюється до феніллактату або декарбоксилюється до фенілацетату. Ці метаболіти («фенілкетони») виводяться з сечею у великій кількості, надаючи їй характерний «мишачий» запах. Надлишок фенілаланіну та його токсичних похідних конкурентно інгібує транспорт інших великих нейтральних амінокислот (тирозин, триптофан) через гематоенцефалічний бар’єр, порушує синтез катехоламінів і серотоніну, пригнічує піруватдегідрогеназу та синтез мієліну, що призводить до тяжкої незворотної затримки розумового розвитку, мікроцефалії, судом, гіперкінезів. Блювання після їжі виникає через токсичну дію фенілпірувату на ЦНС і ШКТ. Жодне порушення вуглеводного, ліпідного, водно-сольового чи фосфорно-кальцієвого обміну не викликає появи саме фенілпіровиноградної кислоти в сечі та такої характерної неврологічної симптоматики.