На розтині виявлено зменшені в розмірах нирки, вага 50,0 г, їх поверхня дрібнозерниста, кора рівномірно стоншена. Під час мікроскопічного дослідження спостерігається: стінки артеріол значно потовщені внаслідок відкладення в них гомогенних безструктурних рожевого кольору мас, просвіт їх різко звужений, клубочки зменшені, склерозовані, канальці атрофічні. Для якого захворювання характерні описані зміни?
- А Хронічний гломерулонефрит
- Б Амілоїдоз нирок
- В Пієлонефрит зі зморщуванням нирок
- Г Гіпертонічна хвороба Правильна
- Д Гострий некротичний нефроз
Чому це правильна відповідь
Гіпертонічна хвороба призводить до специфічного ураження артеріол нирок, що проявляється гіалінозом їх стінок, звуженням просвіту і хронічною ішемією паренхіми. Це є судинне ураження, яке належить до дистрофічних процесів, а не запалення або некрозу. Внаслідок стійкої артеріальної гіпертензії відбувається плазморагія, просочування білків плазми в стінку судин з подальшою гіалінізацією, що на макроскопічному рівні формує дрібнозернисту зморщену поверхню нирок. Морфологічно гіпертонічна хвороба формує так звану "первинно зморщену нирку": орган зменшений у розмірах, маса значно знижена, поверхня дрібнозерниста, кора симетрично стоншена на всьому протязі. Це відмінність від вторинно зморщеної нирки, при якій нерівність поверхні є хаотичною, вогнищевою, а зміни стосуються нефронів різної давності. Мікроскопічно характерним є гіаліноз стінок артеріол, що описується як відкладення гомогенних безструктурних рожевих мас. Це є результатом хронічного ушкодження ендотелію, підвищеної проникності та проліферації сполучної тканини, що спричиняє різке звуження просвіту судин. Внаслідок ішемії клубочки зморщуються, склерозуються, канальці атрофуються, що доповнює картину хронічної ниркової недостатності. Патогенез включає тривале підвищення артеріального тиску, що викликає ремоделювання судинної стінки, втрату еластичності та персистуючу ішемію паренхіми. Це поступово призводить до загибелі нефронів, фіброзу інтерстицію, порушення клубочкової фільтрації і важкої гіпертензивної нефропатії. Клінічно це проявляється повільним зниженням функції нирок, артеріальною гіпертензією і інколи ознаками уремії. У контексті завдання опис зморщених, малих, рівномірно уражених нирок з гіалінозом артеріол, склерозом клубочків і атрофією канальців є класичним і специфічним для гіпертонічної хвороби, що робить цей варіант безсумнівно правильним.