У чоловіка віком 60 років, який довгий час хворів на гіпертонічну хворобу і помер від хронічної ниркової недостатності, під час аутопсії виявлено: обидві нирки значно зменшені у розмірах, їхня поверхня -- дрібно-зерниста, гістологічно -- більшість клубочків гіалінізовані, частина склерозовані, окремі гіперплазовані. У стромі поля склерозу, артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерій. Укажіть виявлені зміни нирок.

Чому це правильна відповідь

Артеріолосклеротичний нефросклероз є наслідком тривалого артеріолосклеротичного ураження ниркових артеріол у пацієнтів із хронічною артеріальною гіпертензією. Основний патологічний процес включає гіаліноз та склероз стінок дрібних артеріол і артеріолярних клубочкових судин, що призводить до ішемії та вторинного атрофування нефронів. Макроскопічно нирки дрібно-зернисті, зменшені у розмірах, поверхня нерівна через заміщення нефронів фіброзною тканиною. Мікроскопічно спостерігається гіаліноз клубочків, склероз міжклубочкової строми та гіперплазія епітелію деяких клубочків. У стінках артеріол — гіалінові нашарування, еластофіброз великих гілок артерій, які зменшують просвіт судин і порушують кровопостачання нефронів. Паренхіма нирки частково атрофована, що відповідає хронічному ішемічному ушкодженню. Патогенез включає хронічну гіпертензію, що спричиняє пошкодження ендотелію та гіалінове заміщення артеріолярних стінок. Внаслідок цього знижується перфузія нефронів, що веде до вторинного склерозу та атрофії. Ускладнення включають хронічну ниркову недостатність, гіпертензивні кризові стани та прогресуючу нефросклеротичну дисфункцію. Цей варіант правильно ідентифіковано за сукупністю макро- та мікроскопічних ознак: дрібно-зерниста поверхня нирок, гіаліноз клубочків, артеріоло- та артеріосклеротичні зміни у стромі. Інші варіанти не відповідають одночасній наявності таких характерних морфологічних змін у нирках при хронічній гіпертонії.