42-річний чоловік захворів гостро після переохолодження. Захворювання супроводжувалось серцево-дихальною недостатністю, від якої він помер. Під час розтину виявлено, що уся права легеня збільшена, гепатизована, на плеврі значні фібринозні накладення. На розрізі легеня сірого кольору, зерниста, з поверхні стікає каламутна рідина. Гістологічне дослідження виявило гостре запалення з наявністю у просвітах альвеол гнійно-фібринозного ексудату. Який із наведених діагнозів найімовірніший?

Чому це правильна відповідь

Крупозна пневмонія є гострим ексудативним фібринозним запаленням, що охоплює цілу частку або всю легеню, найчастіше викликається пневмококом і характеризується чіткою стадійністю перебігу; у даному випадку на розтині виявлено класичну картину стадії сірого опечіння, коли уражена права легеня різко збільшена, гепатизована, щільна на дотик, плевра покрита товстими фібринозними накладеннями сіро-білого кольору, на розрізі тканина рівномірно сіра, зерниста, сухувата, з поверхні стікає незначна кількість каламутної сіруватої рідини з великою кількістю фібрину, мікроскопічно альвеоли повністю заповнені щільним фібринозним ексудатом з домішкою нейтрофілів, еритроцитів та злущених альвеолоцитів, міжальвеолярні перегородки стиснуті, гіперемійовані, з набряком та стазами. Патогенетично крупозна пневмонія розвивається внаслідок масивного надходження пневмококів та їх токсинів у легеневу тканину з різким підвищенням проникності альвеолярно-капілярної мембрани, що призводить до швидкого виходу плазми та фібриногену в просвіт альвеол з утворенням щільних фібринозних мереж, які надають легені щільність печінки (гепатизація), а також до порушення вентиляції ураженої частки з швидким розвитком гіпоксемії та серцево-дихальної недостатності, що й стало причиною смерті хворого після переохолодження, яке знизило місцевий і загальний імунітет. Ускладненнями крупозної пневмонії є гнійний плеврит або емпієма плеври, абсцедування при приєднанні вторинної стафілококової чи іншої інфекції, карніфікація легені при організації фібрину, сепсис, гнійний медиастиніт, перикардит, менінгіт, що часто призводять до летального наслідку при відсутності адекватної антибіотикотерапії. У контексті питання правильним є саме крупозна пневмонія, оскільки тотальне ураження цілої правої легені, виражені фібринозні накладення на плеврі, сірий колір і зернистість тканини на розрізі з витіканням каламутної рідини та гістологічна картина фібринозного ексудату в альвеолах є патогномонічними ознаками стадії сірого опечіння крупозної пневмонії, тоді як інші варіанти мають вогнищевий, інтерстиціальний або хронічний характер без тотальної гепатизації та фібрину на плеврі.