Хворому на активну форму туберкульозу призначили ізоніазид. Який вітамінний препарат необхідно застосовувати для профілактики побічної дії ізоніазиду?

Чому це правильна відповідь

Ізоніазид є протитуберкульозним препаратом першого ряду з бактерицидною дією на мікобактерії туберкульозу через інгібування синтезу міколевих кислот у клітинній стінці та порушення метаболізму НАД. Одним з ключових механізмів токсичності ізоніазиду є утворення гідразонів з піридоксалем (активною формою вітаміну B6), що призводить до дефіциту піридоксальфосфату — коферменту в багатьох ферментативних реакціях, зокрема в метаболізмі амінокислот та синтезі ГАМК з глутамату за участю глутаматдекарбоксилази. Дефіцит піридоксальфосфату викликає периферичну нейропатію через порушення синтезу нейротрансмітерів та аксонального транспорту, а також судоми при тяжкому дефіциті через зниження ГАМК у ЦНС. Призначення піридоксину гідрохлориду (вітаміну B6) запобігає утворенню гідразонів та відновлює пул піридоксальфосфату, профілактуючи нейротоксичність без впливу на протитуберкульозну активність ізоніазиду. Фармакокінетично піридоксин швидко всмоктується, фосфорилюється в печінці до піридоксальфосфату, виводиться нирками у вигляді 4-піридоксинової кислоти. При лікуванні ізоніазидом призначається в дозах 10–50 мг/добу залежно від дози ізоніазиду, без кумуляції та значних взаємодій. Регуляція ефекту базується на конкуренції за зв’язування з гідразиновою групою ізоніазиду, толерантність не розвивається. Взаємодії мінімальні, але піридоксин може послаблювати ефект леводопи без карбідопи через периферичне декарбоксилювання. Клінічно піридоксин показаний для профілактики та лікування периферичної нейропатії при терапії ізоніазидом, гідралазином чи циклосерином. Побічні ефекти рідкісні, при надвисоких дозах можлива сенсорна нейропатія; протипоказань немає при стандартних профілактичних дозах. Саме піридоксину гідрохлорид правильний, бо ключова ознака — нейротоксичність ізоніазиду через дефіцит вітаміну B6; причинно-наслідковий зв’язок — гідразонова інактивація піридоксалю → дефіцит піридоксальфосфату → порушення синтезу ГАМК та нейротрансмітерів → нейропатія, профілактика піридоксином відновлює коферментний пул, на відміну від інших вітамінів, які не беруть участі в метаболізмі гідразинів чи синтезі ГАМК.