Хворий з діагнозом вогнищевого туберкульозу верхньої частки правого легкого отримує ізоніазид в складі комбінованої терапії. Через деякий час пацієнт почав скаржитися на м'язову слабкість, зниження чутливості шкіри, порушення зору, координації рухів. Який вітамінний препарат доцільно використовувати для усунення цих явищ?

Чому це правильна відповідь

Ізоніазид (гідразид ізонікотинової кислоти) є проліками, що активується каталазою-пероксидазою KatG мікобактерій з утворенням реактивних радикалів, які зв’язуються з NADH і пригнічують синтез міколєвих кислот клітинної стінки. Одночасно ізоніазид та його метаболіт гідразин утворюють ковалентні аддукти з піридоксином (вітаміном В6), а також пригнічує фермент піридоксинфосфокіназу, що перетворює вітамін В6 у його активну коферментну форму піридоксаль-5-фосфат (П5Ф). П5Ф є коферментом понад 140 ферментів, зокрема глутаматдекарбоксилази (синтез ГАМК у ЦНС), гліциндекарбоксилази, трансаміназ та δ-амінолевулінатсинтази (синтез гема). Дефіцит П5Ф призводить до зниження синтезу ГАМК (збудження ЦНС, судоми), накопичення нейротоксичних метаболітів, порушення синтезу мієліну (периферична нейропатія) та порушення обміну сфінголіпідів (оптична нейропатія). Клінічно це проявляється парестезіями, зниженням чутливості шкіри, м’язовою слабкістю, атаксією, порушенням зору (центральні скотоми), а в тяжких випадках — судомами. Вітамін В6 (піридоксин) у високих дозах є специфічним антидотом при нейротоксичності ізоніазиду, оскільки надлишок піридоксину конкурує за зв’язування з препаратом, відновлює пул П5Ф і швидко усуває як периферичну нейропатію, так і центральні порушення. Профілактичне призначення піридоксину (10–50 мг/добу) є обов’язковим при лікуванні ізоніазидом, особливо у пацієнтів груп ризику (алкоголізм, цукровий діабет, вагітність, недоїдання, ВІЛ-інфекція, повільні ацетилятори). Фармакокінетично піридоксин добре всмоктується, фосфорилюється в печінці, П5Ф зв’язується з альбуміном, виводиться нирками; при терапії ізоніазидом доза вітаміну В6 підвищується в десятки разів без ризику токсичності, оскільки надлишок виводиться з сечею. Клінічно комбінація м’язової слабкості, зниження чутливості шкіри, порушення зору та координації рухів на фоні терапії ізоніазидом є класичною картиною піридоксиндефіцитної нейропатії, а швидке покращення після призначення вітаміну В6 підтверджує причинно-наслідковий зв’язок. Жоден інший протитуберкульозний препарат першої лінії не викликає саме такого спектру неврологічних порушень, що усуваються вітаміном В6.