Жінка 40 років звернулася зі скаргами на неможливість розігнути стопу і пальці, що створює труднощі під час ходіння. Об'єктивно спостерігається: ступня звисає, дещо повернена всередину, пальці її зігнуті («кінська стопа»), чутливість втрачена на зовнішній поверхні гомілки та тильній поверхні стопи. Який нерв уражений?

Чому це правильна відповідь

Спільний малогомілковий нерв є гілкою сідничого нерва і формується з волокон сегментів L4–S2. Він проходить по латеральній поверхні підколінної ямки та огинає голівку малогомілкової кістки в ділянці шийки. Спільний малогомілковий нерв ділиться на поверхневий та глибокий малогомілкові нерви на рівні шийки малогомілкової кістки. Глибокий малогомілковий нерв іннервує передню групу м’язів гомілки, поверхневий — малогомілкову групу. Глибокий малогомілковий нерв забезпечує дорсальне розгинання стопи та пальців через передній великогомілковий та розгиначі. Поверхневий малогомілковий нерв іннервує м’язи-евератори стопи та чутливі гілки до тильної поверхні стопи та зовнішньої гомілки. Пошкодження спільного малогомілкового нерва призводить до паралічу розгиначів та евераторів стопи з формуванням «кінської стопи». Втрата чутливості на зовнішній поверхні гомілки та тилі стопи відповідає зоні іннервації поверхневого малогомілкового нерва. Топографічна вразливість спільного малогомілкового нерва в ділянці шийки малогомілкової кістки та його виключна іннервація розгиначів і чутливих зон тилу стопи роблять його єдиним нервом, ураження якого викликає звисання стопи з супінацією та втрату чутливості на тильній поверхні.