На розтині тіла жінки 52 років, яка померла внаслідок легеневої недостатності, у легенях виявлено такі зміни: обидві частки лівої легені збільшені, щільні, безповітряні. На розрізі в різних відділах визначаються жовтуватого кольору великі вогнища з тьмяною поверхнею, що злегка кришиться, на плеврі є сіруватого кольору плівчасті відкладення. Під час гістологічного дослідження спостерігається: просвіти альвеол заповнені серозно-фібринозним і фібринозним ексудатом із наявністю безструктурних ділянок в ексудаті та тканині легенів. Серед безструктурних ділянок визначаються уламки ядер. Для якого захворювання характерні такі зміни в легенях?

Чому це правильна відповідь

Крупозна пневмонія є гострим фібринозним запаленням, що охоплює цілу частку або декілька часток легені та характеризується вираженим альвеолярним заповненням фібрином і формуванням стадійного перебігу запалення. Це тип плевропневмонії, при якій процес починається гостро, з масивною ексудацією в альвеоли, що визначає безповітряність легені та різку зміну її консистенції. Макроскопічно така легеня збільшена, щільна, важка, на розрізі тьмяна, з сіро-жовтим або сіро-червоним відтінком, що відповідає стадії червоного або сірого опечінкування. У представленому описі відзначено збільшення, ущільнення і безповітряність легеневої тканини, наявність жовтуватих фрагментів із тьмяною поверхнею, що легко кришаться. Ці зміни є типовими для стадії сірого опечінкування, коли ексудат, насичений фібрином, лейкоцитами і клітинами, ущільнюється, а альвеоли повністю втрачають повітря. Наявність фібринозних нашарувань на плеврі є важливою ознакою плевропневмонії та відображає реакцію плеври на запалення в прилеглій легеневій тканині. Мікроскопічно при крупозній пневмонії альвеоли заповнені фібрином, еритроцитами, лейкоцитами, а просвіти їх розширені та пересипані нитками фібрину. Стінки альвеол можуть бути піддані некрозу, а кровоносні капіляри – значному застою, що посилює гіпоксію. Інтенсивна ексудація веде до зниження вентиляції та газообміну, що клінічно проявляється тяжкою дихальною недостатністю та може бути причиною смерті, як у зазначеному випадку. Патогенетично процес спричинюваний найчастіше Streptococcus pneumoniae, який викликає масивну судинну реакцію, вихід фібриногену, трансформацію його в фібрин і формування фібринозного ексудату. Процес має тенденцію до відмежування, включаючи формування плевральних нашарувань та можливий розвиток фібринозного плевриту. Ускладнення процесу включають абсцедування, фіброз, емпієму та тяжку гіпоксію, яка часто є причиною смерті. У контексті опису масивне ущільнення часток легені, велика кількість жовтуватих тьмяних ділянок, фібринозні нашарування на плеврі та смерть від легеневої недостатності повністю відповідають морфології крупозної пневмонії та виключають інші діагнози зі списку, які мають інші морфологічні особливості та перебіг.