У збудливій клітині заблокували іонні канали. Це суттєво не змінило рівень потенціалу спокою, але клітина втратила здатність до генерації ПД. Які канали заблоковано?

Чому це правильна відповідь

У збудливих клітинах нервової та м’язової тканини генерація потенціалу дії є класичним прикладом іонно-канального фармакологічного процесу, що реалізується на мембранному рівні. Ключову роль у виникненні потенціалу дії відіграють потенціалкеровані натрієві канали, які забезпечують швидку деполяризацію мембрани. При цьому потенціал спокою формується переважно за рахунок калієвої проникності мембрани і значно менше залежить від натрієвих каналів. Механізм генерації потенціалу дії полягає у відкритті потенціалкерованих Na⁺-каналів у відповідь на досягнення порогового рівня деполяризації. Це призводить до лавиноподібного входження іонів натрію в клітину, різкого зростання мембранного потенціалу та формування фази швидкої деполяризації. Якщо ці канали заблоковані, навіть за збереженого потенціалу спокою клітина втрачає здатність до швидкого входження Na⁺ і, відповідно, до запуску потенціалу дії. Фармакокінетичні аспекти в цій задачі не є ключовими, оскільки мова йде не про конкретний препарат, а про фундаментальний електрофізіологічний механізм. Проте з фармакологічної точки зору саме натрієві канали є мішенню багатьох лікарських засобів, зокрема місцевих анестетиків і деяких антиаритмічних препаратів, які блокують проведення збудження без істотної зміни потенціалу спокою. Регуляція збудливості клітини базується на різній ролі іонних каналів у підтримці потенціалу спокою та генерації потенціалу дії. Калієві канали визначають мембранний потенціал у стані спокою, тоді як натрієві — здатність клітини відповідати на стимул швидкою деполяризацією. Тому блокада Na⁺-каналів призводить до втрати збудливості, але не викликає істотних змін вихідного потенціалу мембрани. Клінічно цей принцип має велике значення: блокада натрієвих каналів лежить в основі дії місцевих анестетиків, які усувають біль шляхом припинення генерації та проведення потенціалів дії по нервових волокнах, не порушуючи при цьому базовий потенціал спокою клітин. Саме ця вибірковість і відображена в умові задачі. Отже, ключовою ознакою є збереження потенціалу спокою при втраті здатності до генерації потенціалу дії. Це однозначно вказує на блокаду натрієвих каналів, які необхідні саме для фази швидкої деполяризації, але не є визначальними для підтримання потенціалу спокою.