У пацієнта, який хворіє на крупозну пневмонію, спостерігається гарячка з температурою тіла 39°С. Водночас добові коливання температури не перевищують 1°С упродовж 9 діб. До якого типу температурних кривих відноситься гарячка у чоловіка?

Чому це правильна відповідь

У цьому випадку мова йде про гарячку, що супроводжує крупозну пневмонію і має стабільно високий рівень температури із добовими коливаннями менш ніж 1°С. Такий тип температурної реакції відноситься до постійної (continua) гарячки, яка характеризується тим, що температура тіла тривалий час тримається на високому рівні без значних амплітудних коливань. Це відображає стійку активацію механізмів теплопродукції та стабільне підвищення «встановленої точки» терморегуляції в гіпоталамусі. На молекулярному рівні така гарячка зумовлена дією пірогенів — бактеріальних (ендотоксини, ліпополісахариди) та ендогенних (IL-1β, TNF-α, IL-6), які активують фермент циклооксигеназу-2 у клітинах глії. Це призводить до інтенсивного утворення простагландину Е2, що, діючи на EP3-рецептори гіпоталамічних нейронів, підвищує «установку» терморегуляції. Організм починає підтримувати стабільно підвищену температуру за рахунок підсиленої теплопродукції та зменшення тепловіддачі. Клінічно постійна гарячка відображає ситуацію, коли концентрація пірогенів у крові тримається приблизно на одному рівні, що характерно для крупозної пневмонії. Ураження цілого часткового сегмента легені з вираженою ексудацією підтримує сталий рівень запалення і викиду медіаторів, тому температура мало коливається протягом доби. Відсутність великих температурних «хвиль» відповідає саме постійній гарячці. Наслідками такої гарячки є високі метаболічні витрати, підвищення потреби в кисні та ризик розвитку гіпоксії, особливо на тлі порушеної вентиляції при крупозній пневмонії. Тривале підвищення температури може виснажувати енергетичні ресурси, але саме плавний характер гарячки без значних піків зазвичай свідчить про відносну стабільність перебігу інфекції. У контексті завдання ключовим є співвідношення стабільно високої температури (39°С) і амплітуди коливань менше 1°С протягом майже десяти діб. Це однозначно відноситься до постійної температурної кривої, яка є типовою для крупозної пневмонії.