У пацієнта віком 18 років після перенесеної пневмонії, яку лікували В-лактамним антибіотиком, виник кандидоз. Який протигрибковий засіб треба призначити?

Чому це правильна відповідь

Флуконазол належить до класу триазольних протигрибкових засобів і є інгібітором грибкового ферменту ланостерол-14α-деметилази (CYP51), що блокує перетворення ланостеролу в ергостерол — основний компонент мембрани грибкової клітини. Накопичення 14α-метилстеролів і зниження рівня ергостеролу порушує цілісність і проникність мембрани, пригнічує ріст і розмноження грибів, особливо Candida albicans, що робить флуконазол препаратом вибору при кандидозному стоматиті, особливо після антибіотикотерапії, коли порушується нормальна бактеріальна флора і створюються умови для надмірного росту дріжджів. Флуконазол має високу біодоступність при пероральному прийомі (понад 90 %), слабо зв’язується з білками плазми, чудово проникає в слину, мокротиння, цереброспінальну рідину, створюючи концентрації, близькі до плазмових; метаболізується мінімально, виводиться переважно нирками в незміненому вигляді, період напіввиведення становить 30 годин, що дозволяє призначати препарат один раз на добу. При кандидозі порожнини рота достатньо одноразового або короткого курсу, при тяжкому або рецидивуючому — до 7–14 днів. Клінічно флуконазол є золотим стандартом системної терапії кандидозів слизових, включаючи антибіотик-асоційований кандидозний стоматит. Основні побічні ефекти — нудота, біль у животі, гепатотоксичність при тривалому застосуванні, подовження інтервалу QT при комбінації з іншими препаратами; взаємодіє з CYP2C9 і CYP3A4, підвищуючи концентрацію багатьох ліків. Саме висока активність проти Candida albicans, чудова біодоступність і проникнення в слину роблять флуконазол єдиним препаратом з переліку, ефективним при кандидозному ураженні порожнини рота.