З метою перевірки якості чистоти повітря в операційній проведено висів повітря на ряд живильних середовищ за допомогою апарата Кротова. Після інкубування на деяких із них виросли колонії, оточені чіткою зоною гемолізу. Яке середовище використано для перевірки повітря?

Чому це правильна відповідь

Кров'яний мясо-пептонний агар (МПА) є неспецифічним поживним середовищем, збагаченим 5–10% дефібринованої крові барана чи кролика, що дозволяє виявляти гемолітичну активність мікроорганізмів завдяки руйнуванню еритроцитів з утворенням зон прозорого гемолізу. На цьому середовищі ростуть багато грампозитивних та грамнегативних бактерій, зокрема патогенні коки (Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes), які продукують гемолізини (альфа-, бета- чи гамма-гемоліз). Чітка зона гемолізу вказує на β-гемолітичну активність, типову для небезпечних контамінантів повітря в операційних, де присутність таких мікроорганізмів свідчить про порушення санітарного режиму. У санітарній мікробіології контроль чистоти повітря в операційних приміщеннях проводиться седиментаційним методом або аспіраційним за допомогою апарата Кротова, який пропускає певний об’єм повітря через поживні середовища. Кров'яний агар є ключовим для виявлення гемолітичних форм, оскільки саме гемолітичні стрептококи та стафілококи становлять найбільшу загрозу для післяопераційних інфекцій. Зони гемолізу дозволяють швидко оцінити наявність патогенних штамів, тоді як загальна мікробна обсімененість оцінюється на простому МПА. Патогенез госпітальних інфекцій, пов’язаних з контамінацією повітря, часто зумовлений β-гемолітичними стрептококами групи А чи золотистим стафілококом, які продукують потужні екзотоксини та ферменти агресії. Проникнення відбувається аерогенним шляхом на ранову поверхню під час операції, з подальшим розмноженням у тканинах та розвитком гнійно-запальних процесів. Імунна відповідь включає вроджений імунітет з нейтрофілами, але гемолізини та лейкоцидини пригнічують фагоцитоз. Діагностика мікробного забруднення повітря базується на посіві відібраного об’єму повітря на різні середовища з подальшим підрахунком колоній та їх ідентифікацією. Кров'яний МПА є специфічним для виявлення гемолітичної активності, що дозволяє диференціювати патогенні штами від сапрофітної флори. Інші середовища, як Ендо чи жовтково-сольовий агар, застосовуються для селективного виділення ентеробактерій чи стафілококів, але не дають інформації про гемоліз. Профілактика госпітальних інфекцій включає суворий контроль мікробної обсімененості повітря в операційних (не більше 500 КУО/м³ загальної флори та відсутність гемолітичних форм). Специфічної вакцини проти контамінантів немає, неспецифічна профілактика — ламінарний потік повітря, УФ-опромінення, фільтрація та суворий санітарний режим. Саме варіант кров'яного МПА є правильним, оскільки ключова ознака в задачі — колонії, оточені чіткою зоною гемолізу, — безпосередньо вказує на використання середовища з еритроцитами крові, де гемолізини руйнують еритроцити з утворенням прозорих зон. Прямий причинно-наслідковий зв’язок полягає в тому, що лише кров'яний агар візуалізує гемолітичну активність, яка є маркером патогенності контамінантів повітря. Цей метод чітко відмежовується від інших середовищ, які не містять крові та не дозволяють виявити гемоліз.