Під час реєстрації ЕКГ пацієнта з гіперфункцією щитоподібної залози зареєстровано збільшення частоти серцевих скорочень. Скорочення якого елемента ЕКГ про це свідчить?
- А Інтервалу Р-Q
- Б Комплексу QRS
- В Інтервалу R-R Правильна
- Г Сегмента P-Q
- Д Інтервалу Р-Т
Чому це правильна відповідь
Частота серцевих скорочень безпосередньо визначається тривалістю одного серцевого циклу, який на електрокардіограмі відображається інтервалом R-R. Цей інтервал відповідає часу між двома послідовними деполяризаціями шлуночків, тобто між двома систолами серця. На органному рівні серцевий ритм задається автоматією клітин синусно-передсердного вузла, частота імпульсації якого визначає кількість серцевих скорочень за одиницю часу. Чим швидше генеруються імпульси, тим коротшим стає інтервал між комплексами QRS. Тиреоїдні гормони підвищують чутливість серця до катехоламінів за рахунок збільшення експресії β₁-адренорецепторів у кардіоміоцитах. Це призводить до прискорення спонтанної діастолічної деполяризації клітин водія ритму та зростання частоти генерації потенціалів дії. На мембранному рівні прискорюється відкривання іонних каналів, що відповідають за повільну діастолічну деполяризацію, зменшується тривалість діастоли та скорочується повний серцевий цикл. Саме це викликає зменшення інтервалу R-R. Таким чином, скорочення інтервалу R-R є прямим електрокардіографічним відображенням збільшення частоти серцевих скорочень і найбільш точно характеризує тахікардію.