Під час реєстрації ЕКГ хворого з гіперфункцією щитоподібної залози зареєстровано збільшення частоти серцевих скорочень. Вкорочення якого елементу ЕКГ про це свідчить?

Чому це правильна відповідь

Інтервал R-R на ЕКГ відповідає тривалості повного серцевого циклу від початку одного шлуночкового комплексу до початку наступного, визначаючи частоту серцевих скорочень як обернену величину цього інтервалу. Збільшення частоти скорочень при гіпертиреозі безпосередньо вкорочує R-R через прискорення спонтанної діастолічної деполяризації в синоатріальному вузлі під впливом тиреоїдних гормонів. На клітинному рівні регуляція відбувається через підвищення чутливості β-адренорецепторів та пряму дію трийодтироніну на експресію іонних каналів у пейсмейкерних клітинах, посилюючи If-струм та скорочуючи фазу 4 потенціалу дії. Це зменшує час досягнення порогу та вкорочує цикл без зміни тривалості шлуночкової деполяризації чи реполяризації. Тиреоїдні гормони збільшують метаболізм міокарда та чутливість до катехоламінів, прискорюючи генерацію імпульсу в СА-вузлі з одночасним збереженням нормальної провідності в AV-вузлі та шлуночках. Форма комплексів QRS та сегментів залишається незмінною, тоді як інтервал R-R пропорційно зменшується з ростом частоти. Зворотний зв’язок реалізується через барорецепторний рефлекс та парасимпатичну модуляцію, але при гіпертиреозі симпатичний вплив домінує, підтримуючи високий ритм. Саме вкорочення R-R відображає прискорення пейсмейкерної активності без змін у внутрішньошлуночковій провідності. Вкорочення інтервалу R-R є прямим наслідком зменшення тривалості серцевого циклу через прискорену автоматию СА-вузла, тоді як інші елементи ЕКГ залежать від провідності в спеціалізованій системі чи реполяризації міокарда.