При бактеріоскопічному дослідженні носоглоткового слизу дитини 2,5 років, хворої на назофарингіт, виявлені грамнегативні диплококи, схожі за формою на кавові зерна. Які структури організму дитини найбільш імовірно будуть уражені, якщо ці мікроорганізми проникнуть у кров?

Чому це правильна відповідь

Neisseria meningitidis є грамнегативною бактерією, диплококом з характерною формою кавових зерен – уплощених з протилежних боків клітин, розташованих парами з прилеглими сторонами всередину. Збудник має полісахаридну капсулу, що визначає серогрупи (A, B, C, Y, W135 тощо), пілі для адгезії до епітелію носоглотки та зовнішній мембранний ліпополісахарид (ендотоксин) з високою токсичністю. Менінгококи є суворими аеробами, вимогливими до живильних середовищ, ростуть на шоколадному агарі з утворенням прозорих колоній. Основними факторами патогенності є полісахаридна капсула, що захищає від фагоцитозу та комплементу, пілі типу IV для адгезії, ендотоксин (LOS), що викликає масивне вивільнення цитокінів та ендотеліальне ушкодження, фактор IgA-протеаза для уникнення мукоциліарного кліренсу. Збудник має виражену тропність до ендотелію судин та оболонок мозку після гематогенної дисемінації. Патогенез менінгококової інфекції починається з колонізації носоглотки, переходу в кров з розвитком менінгококцемії, швидкого ураження мозкових оболонок з гнійним менінгітом або сепсисом з геморагічним синдромом (пурпура). Діагноз менінгококової інфекції в разі назофарингіту базується на виявленні грамнегативних диплококів кавоподібної форми в мазках носоглоткового слизу, а при генералізованих формах – на посіві крові чи ліквору з подальшою ідентифікацією за оксидазопозитивністю та аглютинацією з серогруповими сироватками. У задачі виявлення грамнегативних диплококів кавоподібної форми в носоглотковому слизу дитини з назофарингітом вказує на Neisseria meningitidis як носійство чи локальну інфекцію, а при проникненні в кров найбільш імовірним ураженням є оболонки мозку з розвитком гнійного менінгіту, що характерно саме для менінгокока в дитячому віці. Імунітет при менінгококовій інфекції гуморальний, бактерицидний, залежить від антитіл до капсульного полісахариду та зовнішньомембранних білків. Післяінфекційний імунітет серогруп-специфічний, довічний до відповідної серогрупи. Існують кон’юговані вакцини проти серогруп A, C, Y, W135 та білкова вакцина проти B. У задачі ключовою ознакою є морфологія грамнегативних кавоподібних диплококів у носоглотці, що безпосередньо асоційована з тропністю менінгокока до мозкових оболонок при гематогенному поширенні, на відміну від гонокока, який уражає переважно сечостатеві шляхи.