У пацієнта після оперативного видалення кісти підшлункової залози виник геморагічний синдром із вираженим порушенням зсідання крові. Що спричинило розвиток цього ускладнення?

Чому це правильна відповідь

У пацієнта після оперативного втручання на підшлунковій залозі виник геморагічний синдром, що вказує на гостре порушення гемостазу. Операції на підшлунковій залозі є типовим тригером для розвитку системної активації фібринолізу, оскільки тканина залози містить велику кількість протеолітичних ферментів. Потрапляння трипсину та інших протеаз у кровотік або в міжтканинний простір призводить до прямої активації плазміногену з утворенням плазміну. Плазмін, у свою чергу, швидко розщеплює фібрин і фібриноген, формуючи картину гіперфібринолізу. Надмірна активність плазміну призводить до руйнування фібринових згустків на всіх етапах їх формування, навіть якщо механізми згортання залишаються інтактними. Це означає, що мікротромби та стабільні згустки не здатні формуватися, а вже утворені структури розщеплюються. Одночасно плазмін руйнує інші фактори згортання, включно з V і VIII, що поглиблює кровоточивість. Таким чином, геморагічний синдром є наслідком невтримної системної активації фібринолітичного каскаду. У клініці це проявляється підвищеною кровоточивістю після операції, появою гематом, кровотечами зі швів і різким зниженням рівня фібриногену. Після операцій на підшлунковій залозі цей механізм є класичним, оскільки протеази залози можуть діяти подібно до активаторів плазміногену. Тому ключовим патогенетичним чинником є саме надмірна активація фібринолізу, що й визначає правильну відповідь.