У хворого, що надійшов до хірургічного відділення з ознаками гострого апендициту, виявлені наступні зміни білої крові: загальна кількість лейкоцитів - 16 • 109 /л. Лейкоцитарна формула: б.- 0, е.- 2%, ю.- 2%, п.- 8%, с.- 59%, л.- 25%, м.- 4%. Як класифікуються зазначені зміни?

Чому це правильна відповідь

При гострому апендициті розвивається типове гостре гнійне запалення, що супроводжується масивним викидом прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α) з вогнища некрозу та активованих макрофагів. Ці медіатори стимулюють рецептори на стромальних клітинах кісткового мозку та активують G-CSF і GM-CSF, що призводить до прискореного вивільнення зрілих сегментоядерних нейтрофілів у кров і одночасного посиленого виходу молодих форм (паличкоядерних, юних, рідше мієлоцитів) з пулу проліферації та дозрівання. В результаті загальна кількість лейкоцитів різко зростає (лейкоцитоз 16×10⁹/л), а в лейкоцитарній формулі переважають сегментоядерні нейтрофіли (59 %) при значному підвищенні паличкоядерних (8 %, норма до 5 %) та появі юних форм (2 %). Така картина відображає посилену регенерацію нейтрофільного ряду і називається регенеративним зсувом вліво, оскільки зсув у бік молодих форм відбувається за рахунок фізіологічної реактивної гіперплазії мієлоїдного паростка, а не дегенеративних змін у самих клітинах. Відсутність токсигенної зернистості, вакуолізації цитоплазми та тільців Деле свідчить про те, що нейтрофіли морфологічно повноцінні і здатні до хемотаксису та фагоцитозу, тобто зсув саме регенеративний, а не дегенеративний. При регенеративному зсуві співвідношення паличкоядерних до сегментоядерних зазвичай не перевищує 0,2–0,3, що відповідає адекватній відповіді кісткового мозку на гостре запалення без виснаження резервів.