У пацієнта віком 15 років через 14 днів після перенесеного гострого тонзиліту з'явилися набряки на обличчі зранку, підвищення артеріального тиску. Імуногістохімічне дослідження біоптату нирки виявило відкладання імуших комплексів на базальних мембранах капілярів та у мезангії клубочків. Яке захворювання розвинулося у пацієнта?
- А Гострий інтерстиціальний нефрит
- Б Ліпоїдний нефроз
- В Гострий гломерулонефрит Правильна
- Г Некротичний нефроз
- Д Гострий пієлонефрит
Чому це правильна відповідь
Гострий гломерулонефрит є імунокомплексним захворюванням (тип III гіперчутливості), що розвивається постстрептококово через 1-3 тижні після інфекції β-гемолітичним стрептококом групи A, з утворенням антитіл проти стрептококових антигенів (стрептолізин O, ДНКази B), які формують циркулюючі імунні комплекси з подальшим відкладенням у субепітеліальному просторі та мезангії клубочків. Ці комплекси активують комплемент за класичним шляхом з утворенням C3a та C5a, що залучають нейтрофіли з вивільненням протеаз, реактивних форм кисню та прозапальних цитокінів, викликаючи ендотеліальне пошкодження, проліферацію мезангіальних клітин та інфільтрацію клубочків. Активація комплементу та запалення призводять до зменшення поверхні фільтрації, зниження клубочкової фільтрації та активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи через ішемію юкстагломерулярного апарату. Зниження клубочкової фільтрації та затримка натрію викликають олігурію, гіповолемію з активацією симпато-адреналової системи та гіпертензією, а підвищення проникності капілярів — протеїнурію та гематурію з транссудацією в інтерстицій, що клінічно проявляється ранковими набряками обличчя через гіпоонкотію та гравітаційний розподіл. Функціонально порушується бар'єрна функція клубочків з розвитком нефритичного синдрому. Наслідком є ризик прогресування до хронічного гломерулонефриту при персистенції комплексів або швидкопрогресуючого при формуванні півмісяців через проліферацію париєтального епітелію. Саме гострий гломерулонефрит є правильним варіантом, оскільки ключовою патогенетичною ознакою є постінфекційне відкладення імунних комплексів у клубочках з комплемент-опосередкованим запаленням, що безпосередньо пояснює тимчасовий інтервал після тонзиліту, набряки, гіпертензію та імуногістохімічні знахідки. Інші варіанти не мають імунокомплексного механізму чи постстрептококового перебігу.