Приймання оральних контрацептивів, які містять статеві гормони, пригнічує секрецію гормонів гіпофіза. Секреція якого з наведених гормонів пригнічується при прийманні оральних контрацептивів, які містять статеві гормони?

Чому це правильна відповідь

Комбіновані оральні контрацептиви містять синтетичні естрогени (етинілестрадіол) та прогестагени (левоноргестрел, дезогестрел, дроспіренон тощо), які імітують фізіологічний негативний зворотний зв’язок статевих стероїдів на гіпоталамо-гіпофізарну вісь. Високий рівень екзогенних естрогенів і особливо прогестагенів пригнічує пульсуючу секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону (GnRH) у гіпоталамусі, що призводить до різкого зниження секреції гіпофізом як фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), так і лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Пригнічення ФСГ блокує розвиток і дозрівання фолікулів у яєчниках, а пригнічення піку ЛГ унеможливлює овуляцію. Саме цей механізм лежить в основі контрацептивної дії препаратів і є класичним прикладом гормонального негативного зворотного зв’язку на центральному рівні. ФСГ та ЛГ відносяться до глікопротеїнових гонадотропінів передньої долі гіпофіза, синтез і секреція яких регулюються виключно GnRH. На відміну від пролактину, секреція якого пригнічується дофаміном, або АКТГ, що регулюється кортиколіберином, на ФСГ і ЛГ впливають переважно статеві стероїди. Постійне (нециклічне) надходження високих доз естрогенів і прогестагенів у комбінованих оральних контрацептивах усуває фізіологічні коливання рівня власних статевих гормонів, внаслідок чого гіпоталамус «сприймає» стан як фазу високого рівня естрогенів і прогестерону (подібно до вагітності) і пригнічує вивільнення GnRH і, відповідно, ФСГ та ЛГ. Фармакокінетично синтетичні естрогени та прогестагени мають високу біодоступність при пероральному прийомі, активно метаболізуються в печінці (переважно за участю CYP3A4), виводяться з жовчю та сечею. Тривалий прийом не викликає кумуляції гонадотропінів, оскільки механізм дії саме у підтриманні стабільно низького рівня ФСГ і ЛГ протягом усього циклу, що надійно блокує фолікулогенез. У клінічній практиці пригнічення саме ФСГ (разом з ЛГ) є ключовим для контрацептивного ефекту, запобігає розвитку домінантного фолікула та овуляції. Відновлення секреції ФСГ і ЛГ відбувається швидко після відміни препарату (зазвичай протягом 1–3 місяців), що пояснює повернення фертильності. Побічні ефекти оральних контрацептивів (тромбоемболії, нудушення лібідо, проривні кровотечі) пов’язані з дією естрогенового та прогестагенового компонентів, але не з пригніченням інших гіпофізарних гормонів. Саме фолікулостимулюючий гормон є тією гіпофізарною мішенню, пригнічення секреції якої безпосередньо забезпечує контрацептивний ефект за рахунок блокади фолікулогенезу, тому в даному питанні правильна відповідь визначається фізіологічною роллю ФСГ у репродуктивній системі та механізмом негативного зворотного зв’язку статевих стероїдів.