Хвора на ревматоїдний артрит після трьохтижневого лікування преднізолоном почала скаржитись на перебої в ро6оті серця. З чим пов’язаний розвиток даного небажаного ефекту препарату?

Чому це правильна відповідь

Преднізолон є синтетичним глюкокортикоїдом середньої тривалості дії, що реалізує ефекти через внутрішньоклітинні глюкокортикоїдні рецептори з подальшою транскрипційною регуляцією генів, але при тривалому системному застосуванні проявляє значну мінералокортикоїдну активність, особливо в дозах, що перевищують фізіологічний рівень кортизолу. Мінералокортикоїдний ефект преднізолону (хоча й слабший, ніж у гідрокортизону чи кортизону) реалізується через активацію мінералокортикоїдних рецепторів у дистальних канальцях і збірних трубках нирок, що призводить до посилення реабсорбції натрію та води і одночасного збільшення екскреції калію та водню. Внаслідок цього розвивається гіпокаліємія, яка при тривалому лікуванні середніми та високими дозами може досягати клінічно значущого рівня і викликати порушення реполяризації міокарда, подовження інтервалу QT, появу екстрасистолії, шлуночкових аритмій та суб’єктивне відчуття перебоїв у роботі серця. Гіпокаліємія при системній глюкокортикоїдній терапії посилюється при одночасному застосуванні тіазидних або петльових діуретиків, при низькому надходженні калію з їжею та при наявності вторинного гіперальдостеронізму, який часто супроводжує набряково-асцитичний синдром або нефротичний синдром. На клітинному рівні зниження позаклітинної концентрації калію зменшує активність Na+/K+-АТФази, змінює мембранний потенціал кардіоміоцитів, сприяє появі ранніх і пізніх постдеполяризацій та підвищує ризик небезпечних шлуночкових аритмій, особливо на тлі тахікардії або ішемії. Фармакокінетично преднізолон добре всмоктується при пероральному прийомі, зв’язується з транскортином і альбуміном, метаболізується в печінці до неактивних метаболітів і виводиться переважно нирками; при тривалому застосуванні розвивається кумуляція мінералокортикоїдного ефекту через поступове виснаження запасів калію. Клінічно гіпокаліємічна аритмія є типовим небажаним ефектом системних глюкокортикоїдів, особливо при лікуванні ревматоїдного артриту високими дозами протягом кількох тижнів, і вимагає контролю рівня калію та призначення калійзберігаючих діуретиків або препаратів калію. Саме гіпокаліємія, а не порушення вуглеводного чи пуринового обміну, є безпосередньою причиною серцевих перебоїв при тривалій терапії преднізолоном, оскільки гіперглікемія та гіперурикемія не викликають гострих аритмій, а гіпоглікемія та гіперкаліємія не характерні для дії глюкокортикоїдів.