У пацієнта обстежували сприйняття звуків за допомогою камертону. При розташуванні його біля зовнішнього вуха пацієнт не чув лівим вухом звук камертону. Якщо камертон розташовували на лівому соскоподібному відростку черепа справа обстежуваний сприймав звук камертону. З ураженням якої частини слухової сенсорної системи це пов’язано?

Чому це правильна відповідь

Звукова інформація може досягати рецепторного апарату внутрішнього вуха двома фізіологічними шляхами: повітряною та кістковою провідністю. Повітряна провідність реалізується через зовнішнє вухо, барабанну перетинку та ланцюг слухових кісточок середнього вуха, тоді як кісткова провідність минає зовнішнє і середнє вухо та передає механічні коливання безпосередньо через кістки черепа до рідини внутрішнього вуха. Середнє вухо виконує ключову трансформаторну функцію: воно підсилює механічні коливання звукової хвилі за рахунок важільної дії слухових кісточок і різниці площі між барабанною перетинкою та овальним вікном. Саме ця система забезпечує ефективну передачу енергії з повітряного середовища у рідке середовище завитки. За відсутності або різкого зниження цієї трансформації повітряна провідність стає неефективною. Збережене сприйняття звуку при кістковій провідності означає, що внутрішнє вухо, волоскові клітини органа Корті, слуховий нерв і центральні відділи слухового аналізатора функціонують нормально. Механічні коливання, передані через кістки черепа, безпосередньо викликають рух перилімфи та базилярної мембрани, що запускає механоелектричну трансдукцію у волоскових клітинах. Відсутність сприйняття звуку при повітряній провідності при збереженій кістковій провідності є класичною ознакою порушення звукопровідного апарату. Саме середнє вухо є ключовою ланкою цього апарату, і його ураження призводить до так званої кондуктивної приглухуватості, при якій повітряна провідність страждає, а кісткова зберігається або навіть відносно посилюється. Таким чином, поєднання втрати сприйняття звуку через зовнішній слуховий хід і збереження сприйняття при кістковій провідності однозначно вказує на ураження середнього вуха як структури, що забезпечує передачу і підсилення звукових коливань при повітряній провідності.