В експерименті на собаці вивчали будову центральних відділів слухової сенсорної системи. Унаслідок руйнування однієї зі структур головного мозку собака втратив орієнтувальний рефлекс на звукові сигнали. Яку структуру зруйновано?

Чому це правильна відповідь

Орієнтувальний рефлекс на звукові сигнали є підкірковою, автоматичною реакцією, що забезпечує швидке спрямування голови, тулуба та органів чуття у бік джерела звуку. Цей рефлекс формується без участі кори великих півкуль і реалізується на рівні середнього мозку. Ключовою структурою слухового підкіркового аналізатора є нижні горбки чотиригорбкового тіла. Вони отримують аферентні імпульси від слухових ядер довгастого мозку та мосту і виконують інтеграцію акустичної інформації за інтенсивністю, напрямком і часовими характеристиками сигналу. На органному рівні нижні горбки є центром перемикання слухових шляхів, з якого сигнали передаються як до медіальних колінчастих тіл, так і безпосередньо до моторних ядер стовбура мозку. Саме ці прямі проєкції забезпечують швидке включення орієнтувальних рухових реакцій. На системному рівні через нижні горбки реалізується зв’язок між слуховою сенсорною системою та екстрапірамідними структурами, що відповідають за автоматичні рухи. Руйнування цієї ланки перериває шлях, необхідний для формування орієнтувального рефлексу. Внаслідок ушкодження нижніх горбків зникає здатність інтегрувати слухові сигнали у моторну відповідь, тому орієнтувальний рефлекс на звук повністю втрачається, незважаючи на збереження сприйняття звуку іншими структурами.