Хворий скаржиться на часте та утруднене сечовиділення. Порушення структури якого з наведених утворень є причиною цього?

Чому це правильна відповідь

Передміхурова залоза анатомічно оточує початкову частину сечівника (простатична уретра), тому її гіперплазія або запалення призводить до механічної компресії сечівника з підвищенням уретрального опору. При доброякісній гіперплазії простати (ДГПЗ) під впливом дигідротестостерону (утворюється з тестостерону за допомогою 5α-редуктази І типу в стромальних клітинах) відбувається проліферація строми та епітелію перехідної зони залози з утворенням вузлів, які стискають уретру, деформують шийку сечового міхура та порушують нормальний акт сечовипускання. На молекулярному рівні підвищується експресія факторів росту (FGF, TGF-β, IGF) та знижується апоптотична активність через порушення співвідношення Bcl-2/Bax, що призводить до прогресуючого збільшення об’єму залози. Компресія уретри викликає два основні типи порушень: обструктивні (затримка початку сечовипускання, слабкий струмінь, переривчасте сечовипускання, відчуття неповного спорожнення) та іритативні (полакіурія, імперативні позиви, ніктурія) за рахунок детрузорно-сфінктерної диссинергії та гіперактивності сечового міхура. Утруднене та часте сечовипускання є класичними симптомами нижніх сечовивідних шляхів при патології простати, тоді як інші перелічені структури (сім’яні міхурці, бульбоуретральні залози, придатки яєчка, яєчка) не мають прямого анатомічного зв’язку з сечівником і не можуть викликати подібної обструктивної симптоматики.