У результаті порушення техніки безпеки відбулося отруєння сулемою (хлористою ртуттю). Через 2 дні добовий діурез склав 620 мл. У хворого з’явилися головний біль, блювання, судоми, задишка, у легенях - вологі хрипи. Яка патологія має місце?

Чому це правильна відповідь

Сулема (HgCl₂) є потужним протоплазматичним токсином, який швидко зв’язується з сульфгідрильними групами ферментів та транспортних білків, блокуючи Na+/K+-АТФазу, сукцинатдегідрогеназу та інші SH-вмісні ферменти, що призводить до прямого некрозу проксимальних канальців (сулемовий нефроз). Через 24–48 годин розвивається гострий тубулярний некроз з відшаруванням епітелію, утворенням гіалінових та пігментних циліндрів, що повністю блокують просвіт канальців, та ретроградним підвищенням тиску в клубочках. Фільтрація різко падає (до <10 мл/хв), формується олігурія (620 мл/добу) з високою відносною густиною сечі на початку та подальшою ізостенурією. Накопичення сечовини, креатиніну, калію, фосфатів та органічних кислот викликає уремічний синдром з метаболічним ацидозом, гіперкаліємією та затримкою рідини, що призводить до набряку легень (вологі хрипи, задишка), церебральної токсичності (головний біль, блювання, судоми) та серцево-судинних порушень. Гостра ниркова недостатність при отруєнні сулемою має тубулонекротичний генез з швидким початком олігурії та тяжким уремічним синдромом протягом кількох діб, що відрізняє її від хронічного перебігу чи первинно гломерулярних уражень.