MedOnline Тренуватись онлайн

При спалаху гострої респіраторної інфекції з метою встановлення діагнозу грип проводиться експрес-діагностика, яка грунтується на виявленні специфічного вірусного антигену в досліджуваному матеріалі (змив носоглотки). Яку серологічну реакцію використовують для цього?

Чому це правильна відповідь

Вірус грипу належить до ортоміксовірусів, має сегментований одноланцюговий РНК-геном мінус-ланцюга, оболонку з глікопротеїнами гемаглютиніном і нейрамінідазою. Основні антигени — внутрішній нуклеопротеїн (NP) та матриксний білок (M1), які є типоспецифічними, а поверхневі гемаглютинін і нейрамінідаза — субтипоспецифічними. Для експрес-діагностики грипу в змивах носоглотки використовують пряму або непряму реакцію імунофлюоресценції з моноклональними антитілами до нуклеопротеїну або матриксного білка, кон’югованими з флюоресцеїном. При наявності вірусу в інфікованих епітеліальних клітинах змиву спостерігають характерне яблучно-зелене свічення цитоплазми або ядра під флюоресцентним мікроскопом. Цей метод дозволяє виявити антиген вже через 2–4 години після взяття матеріалу і є високоспецифічним для грипу А та В. Реакція імунофлюоресценції чутлива до наявності вірусних антигенів безпосередньо в клітинах змиву, не потребує культивування вірусу і дає швидкий результат, що критично важливо при спалахах для раннього початку противірусної терапії та протиепідемічних заходів. Вона перевершує за швидкістю серологічні реакції на антитіла, які потребують парних сироваток. Імунітет при грипі переважно гуморальний з антитілами до гемаглютиніну та нейрамінідази, але для діагностики гострої інфекції ключовим є виявлення антигену, а не антитіл. Вакцини інактивовані або живі атенуйовані спрямовані на поверхневі антигени, але для експрес-діагностики використовують консервативні внутрішні білки. Правильність цього варіанту визначається тим, що реакція імунофлюоресценції є стандартним методом прямої детекції вірусних антигенів грипу в клітинах носоглоткового змиву, забезпечуючи швидке підтвердження діагнозу під час спалаху. Інші реакції або не виявляють антиген безпосередньо в матеріалі, або менш чутливі, або потребують культивування чи парних сироваток, що не відповідає поняттю експрес-діагностики.

Чому інші варіанти не підходять

Реакція опсонізації
Реакція опсонізації демонструє посилення фагоцитозу бактерій за наявності специфічних антитіл і комплементу в сироватці. Вона використовується для оцінки функціональної активності антитіл при бактеріальних інфекціях, наприклад, при оцінці імунітету до пневмокока. Не застосовується для виявлення вірусних антигенів грипу в змивах.
Реакція преципітації
Реакція преципітації виявляє розчинні антигени за утворенням видимого преципітату з антитілами в гелі чи рідині. Використовувалася для виявлення антигенів грипу в культуральній рідині після культивування вірусу. Не є експрес-методом і не працює безпосередньо зі змивами носоглотки без попереднього культивування.
Реакція аглютинації
Реакція аглютинації виявляє антигени або антитіла за склеюванням корпускулярних частинок, наприклад, РГА або РПГА для грипу в парних сироватках. Для прямого виявлення антигену грипу можлива імунохроматографія, але класична реакція аглютинації не є основним експрес-методом у змивах. Не дає флюоресцентного свічення в клітинах.
Реакція зв’язування комплементу
Реакція зв’язування комплементу є класичним серологічним тестом для виявлення антитіл у сироватці хворого до вірусних антигенів. Потребує парних сироваток і відомого антигену, не застосовується для прямого виявлення вірусного антигену в змивах. Не є експрес-методом.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Серологічні реакції. Серодіагностика і сероідентифікація