З метою серологічної діагностики черевного тифу проводять постановку реакції, під час якої до різних розведень сироватки хворого додають діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат цієї реакції оцінюють за утворенням аглютинату. Назвіть цю реакцію за автором:

Чому це правильна відповідь

Salmonella Typhi є грамнегативною рухливою паличкою з перитрихіальними джгутиками, факультативним анаеробом, не утворює спор чи капсули, має соматичний термостабільний O-антиген, джгутиковий термолабільний H-антиген та поверхневий Vi-антиген, який частково маскує O-антиген. Збудник строго патогенний для людини, володіє ендотоксином як основним фактором патогенності, а також здатністю до внутрішньоклітинного виживання в макрофагах. Vi-антиген ускладнює ранню серологічну діагностику за O-антигеном. Патогенез черевного тифу включає фекально-оральний шлях передачі, проникнення через тонку кишку, інвазію М-клітин, розмноження в пейєрових бляшках та дисемінацію з бактеріємією, що призводить до ураження ретикуло-ендотеліальної системи. У відповідь організм продукує антитіла до O-, H- та Vi-антигенів, причому титр аглютинінів до O-антигену підвищується при активній інфекції, до H-антигену — при попередньому контакті чи вакцинації, а Vi-антитіла характерні для носіїв. Серологічна діагностика базується саме на динаміці цих антитіл. Реакція Відаля є класичним методом серодіагностики черевного тифу та паратифів, під час якої до розведень сироватки хворого додають окремі діагностикуми — O-, H-антигени Salmonella Typhi, а також H-антигени Salmonella Paratyphi A та B. Оцінка проводиться за наявністю та ступенем аглютинації, діагностичним вважається титр O-аглютинінів 1:200 і вище з наростанням у динаміці, тоді як високий титр лише H-аглютинінів свідчить про попередню вакцинацію чи перенесену інфекцію. Реакція дозволяє диференціювати активний процес від анамнестичної відповіді та відмежувати від інших ентеробактерій завдяки специфічності антигенів. Діагностика черевного тифу на пізніх стадіях чи при негативній гемокультурі часто спирається на реакцію Відаля, яка є непрямим методом виявлення антитіл класу IgM та IgG. Прямі методи включають посів крові, калу чи сечі, а молекулярні — ПЛР. Імунітет при черевному тифі переважно клітинний з участю Т-лімфоцитів, гуморальні антитіла відіграють допоміжну роль; післяінфекційний імунітет неповний, можливе носійство. Вакцини існують — пероральна жива Ty21a та парентеральна Vi-полісахаридна, профілактика включає гігієнічні заходи та вакцинацію груп ризику. Саме реакція Відаля є правильним варіантом, оскільки серологічна діагностика черевного тифу з використанням кількох діагностикумів O- та H-антигенів Salmonella Typhi та паратифів з оцінкою аглютинації класично носить назву реакції Відаля. Цей метод безпосередньо пов’язаний з виявленням специфічних аглютинінів до антигенів сальмонел і дозволяє підтвердити діагноз у типових клінічних ситуаціях.