До лiкаря звернувся пацiєнт iз загостренням виразкової хвороби шлунка. Препарат з якої групи лiкарських засобiв доцiльно використати в комплекснiй терапiї пацiєнта?
- А α-адреномiметики
- Б Блокатори H1-гiстамiнорецепторiв
- В Блокатори H2-гiстамiнорецепторiв Правильна
- Г β-адреноблокатори
- Д α-адреноблокатори
Чому це правильна відповідь
Виразкова хвороба шлунка виникає, коли агресивні фактори (соляна кислота, пепсин, H. pylori) переважають над захисними. Тому основою лікування є зниження секреції кислоти та ерадикація H. pylori. Секрецію соляної кислоти парієтальними клітинами стимулюють гістамін, гастрин і ацетилхолін, але гістамін відіграє ключову роль, бо підсилює дію інших стимуляторів. Гістамін, що виділяється ентерохромафіноподібними клітинами, діє на H₂-рецептори парієтальних клітин, через Gs-білок підвищує в них рівень цАМФ і активує протонну помпу. Блокатори H₂-гістамінорецепторів (фамотидин, ранітидин) конкурентно блокують ці рецептори, тому секреція кислоти, особливо нічна й базальна, знижується. Це зменшує пошкодження слизової та створює умови для загоєння виразки. Сьогодні частіше використовують інгібітори протонної помпи, але H₂-блокатори залишаються одним із засобів антисекреторної терапії. Отже, при загостренні виразкової хвороби шлунка доцільно використати блокатори H₂-гістамінорецепторів.