Під час розтину тіла померлого виявлено, що печінка збільшена у розмірах, щільна, краї заокруглені, на розрізі тканина жовтувато-коричневого кольору з темно-червоними крапками та смужками, що нагадує малюнок мускатного горіху. Який патологічний процес лежить в основі таких змін печінки?
- А Артеріальне недокрів'я
- Б Гостре венозне повнокров'я
- В Артеріальне повнокров'я
- Г Хронічна кровотеча
- Д Хронічне венозне повнокров'я Правильна
Чому це правильна відповідь
Хронічне венозне повнокров’я печінки розвивається внаслідок тривалого утруднення відтоку венозної крові через правошлуночкову серцеву недостатність або ураження венозних судин малого кола кровообігу. Постійний венозний застій призводить до підвищення тиску у центральних венах часточок та застою крові у синусоїдах, що морфологічно проявляється як дифузна конгестія та формування застійно-дистрофічних змін у гепатоцитах. Макроскопічно печінка збільшена, щільна, з округленими краями, а на розрізі має характерний вигляд "мускатного горіха" — поєднання темно-червоних центрів печінкових часточок та жовтуватої периферії. Цей малюнок утворюється внаслідок центрального венозного застою та геморагічної імпрегнації, тоді як периферійні гепатоцити зазнають жирової дистрофії в умовах хронічної гіпоксії. Таке поєднання геморагічних вогнищ та жирової дегенерації є патогномонічним для хронічного застою. На мікроскопічному рівні центральні зони часточок містять розширені синусоїди, крововиливи та некрози гепатоцитів, тоді як периферія зберігає структуру, але з вираженою жировою інфільтрацією. Внаслідок тривалого застою розвивається фіброз та перебудова архітектоніки часточок, що у подальшому може прогресувати до застійного цирозу. Патогенетично тривала венозна гіперемія викликає компенсаторні й дегенеративні зміни, зумовлені хронічною гіпоксією гепатоцитів. Порушення метаболічних процесів стимулює жирову дистрофію периферії часточок, тоді як підвищений венозний тиск викликає склероз судин та строми. Така морфологічна неоднорідність відображається характерним забарвленням органа. Ускладненнями хронічного венозного повнокров’я є прогресуючий фіброз, формування портальної гіпертензії та розвиток хронічної печінкової недостатності. У задачі опис "жовтувато-коричневого кольору з темно-червоними крапками та смужками" та "малюнок мускатного горіха" однозначно вказують на хронічне венозне повнокров’я, що відрізняє його від гострих або артеріальних розладів мікроциркуляції.