Хворий помер при явищах серцево-судинної недостатності. Результати розтину: післяінфарктний кардіосклероз, гіпертрофія міокарда і дилятація його порожнин, особливо правого шлуночка. Печінка збільшена, з гладенькою поверхнею, на розрізі повнокровна, з темно-червоними крапками на буруватому фоні тканини. Гістологічно: повнокров’я центральних відділів часточок; у периферичних відділах навколо портальних трактів - гепатоцити у стані жирової дистрофії. Як називаються описані вище зміни печінки?

Чому це правильна відповідь

Мускатна печінка є морфологічним проявом хронічного венозного застою внаслідок правошлуночкової серцевої недостатності. У патологічному процесі домінує порушення гемодинаміки, яке призводить до тривалого повнокров’я центральних відділів часточок, гіпоксії та дистрофії гепатоцитів, а в подальшому – до їх загибелі. Макроскопічно печінка збільшена, щільна, поверхня її гладка; на розрізі визначається характерний строкатий вигляд: темно-червоні центри часточок на жовто-буруватому тлі периферії, що створює «мускатний» рисунок. Мікроскопічно в центральних відділах часточок відзначається венозне повнокров’я, стаз еритроцитів і виражена атрофія або некроз гепатоцитів через стійку гіпоксію. У периферичних відділах гепатоцити зазнають жирової дистрофії, що надає тканині світлого, жовтуватого відтінку. Таким чином, поєднання геморагічної компоненти центральної частини та жирової дистрофії периферії створює характерну патоморфологічну картину. Патогенез мускатної печінки пов’язаний із хронічною правошлуночковою недостатністю, яка супроводжується підвищенням венозного тиску у портальній системі. Тривала гіпоксія центральних часток викликає незворотні зміни, а стійке повнокров’я призводить до фіброзу та формування кардіального цирозу печінки на пізніх стадіях. Ускладненнями є прогресуюча печінкова недостатність, портальна гіпертензія та розвиток кардіального цирозу. Також можливе формування асциту та набрякового синдрому. Цей процес є системним відображенням хронічного застійного ураження, а не результатом суто локального або метаболічного пошкодження паренхіми. У наведеному описі прямо зазначено збільшення печінки, її строкатий вигляд на розрізі з темно-червоними крапками на бурому фоні, повнокров’я центральних відділів часточок та жирову дистрофію периферії. Це повністю відповідає класичній морфології мускатної печінки, тоді як інші варіанти не описують подібного поєднання ознак.