У хворого спостерігається підвищення опору вигнанню крові з лівого шлуночка. При якому із перерахованих патологічних процесів може виникнути така ситуація?

Чому це правильна відповідь

Аортальний стеноз створює механічне звуження вивідного тракту лівого шлуночка на рівні аортального клапана, що різко підвищує післянавантаження та опір вигнанню крові в аорту. Під час систоли лівому шлуночку необхідно генерувати тиск, що значно перевищує системний (градієнт тиску часто >50–100 мм рт.ст.), для подолання стенозу, що призводить до концентричної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка через активацію механорецепторів (інтегрини, титин) та каскадів MAPK, calcineurin-NFAT, що стимулюють синтез скоротливих білків і паралельне приєднання нових саркомерів. Підвищений систолічний тиск у порожнині шлуночка та подовження часу ізометричного скорочення знижують ударний об’єм при нормальному або зменшеному кінцево-діастолічному об’ємі. Клінічно це проявляється стенокардією через невідповідність між гіпертрофованим міокардом і недостатньою перфузією субендокарда, запамороченнями, синкопе при навантаженні через падіння серцевого викиду та систолічним шумом вигнання. Тривале перевантаження тиском призводить до діастолічної дисфункції, фіброзу міокарда, порушення релаксації, підвищення кінцево-діастолічного тиску, легеневої гіпертензії та правошлуночкової недостатності. Ключовою патогенетичною ознакою є саме підвищення опору вигнанню крові з лівого шлуночка в системний кровообіг, а не в малий, що відрізняє аортальний стеноз від усіх інших перелічених станів.