Експериментальній тварині, після попередньої сенсибілізації, підшкірно введено дозу антигену. У місці ін’єкції розвинулось фібринозне запалення з альтерацією стінок судин, основної речовини та волокнистих структур сполучної тканини у вигляді мукоїдного та фібриноїдного набухання і некрозу. Яка імунологічна реакція має місце?

Чому це правильна відповідь

Гіперчутливість негайного типу є імунопатологічною реакцією, що реалізується за участю циркулюючих антитіл класу IgE або IgG, які при повторному контакті з антигеном формують імунні комплекси, активують систему комплементу та запускають вазоактивні й цитотоксичні механізми ушкодження тканин. Цей тип реакції розвивається швидко після повторної експозиції антигену, особливо у сенсибілізованих організмів, що відповідає умові задачі, де тварина була попередньо сенсибілізована. Морфологічно гіперчутливість негайного типу характеризується фібринозним запаленням з вираженими альтеративними змінами, що проявляються мукоїдним та фібриноїдним набуханням, а також фібриноїдним некрозом стінок судин і елементів сполучної тканини. Фібриноїдне ушкодження є наслідком імунного ураження судин та матриксу з депонуванням фібрину, імунних комплексів та плазматичних білків, що є патогномонічним для гіперчутливості негайного типу. Мікроскопічно в зоні реакції спостерігається інтенсивна судинна ексудація, вихід плазми з утворенням фібрину, набряк основної речовини, деструкція колагенових волокон та гомогенізація тканин. Ці зміни відображають потужну ушкоджувальну дію активованих антитіл, комплементу та медіаторів, таких як гістамін, серотонін та протеази, що спричинюють підвищення проникності судин та альтерацію тканин. Етіологічно процес пов’язаний з повторною дією антигену на сенсибілізований організм, що призводить до швидкої активації гуморальної імунної відповіді. У патогенезі важливою є роль імунних комплексів, що фіксуються в стінках судин, спричинюють хемотаксис лейкоцитів і подальше ушкодження. Процес часто перебігає гостро та може викликати важке ураження органів. Ускладненням гіперчутливості негайного типу може бути важкий некротичний васкуліт, тромбоз судин, геморагічні інфаркти та гостра недостатність уражених органів. Однак у задачі зміни носять локальний характер, що є типовим для експериментальної моделі. У контексті питання вирішальними є: попередня сенсибілізація, швидкий розвиток фібринозного запалення, мукоїдне та фібриноїдне набухання, фібриноїдний некроз. Цей набір морфологічних ознак однозначно вказує на гіперчутливість негайного типу, а не на інші форми імунопатології.