На розтині тіла жінки 49-ти років, що померла від хронічної ниркової недостатності, виявлено: нирки ущільнені, зменшені, строкаті, з ділянками крововиливів. Мікроскопічно: у ядрах епітелію канальців гематоксилінові тільця, потовщення базальних мембран капілярів клубочків, які мають вигляд дротяних петель, подекуди в капілярах - гіалінові тромби та вогнища фібриноїдного некрозу. Який найбільш вірогідний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Описані зміни відповідають імунокомплексному ураженню нирок при системному червоному вовчаку, а саме вовчаковому нефриту. Це аутоімунний системний процес, при якому утворюються антитіла до ядерних компонентів клітин з формуванням циркулюючих імунних комплексів, що відкладаються в ниркових клубочках і судинах. Макроскопічно нирки зменшені, ущільнені, строкаті, з крововиливами — це наслідок хронічного прогресуючого гломерулонефриту з судинними ураженнями. Такі зміни характерні для тривалого імунозапального процесу, який призводить до нефросклерозу та хронічної ниркової недостатності. Мікроскопічно ключовими є гематоксилінові тільця в ядрах епітелію канальців, які є продуктами розпаду ядер клітин унаслідок дії антинуклеарних антитіл. Вони є патогномонічною ознакою системного червоного вовчака і не зустрічаються при інших нефропатіях. Потовщення базальних мембран капілярів клубочків у вигляді дротяних петель відображає відкладання імунних комплексів уздовж гломерулярної базальної мембрани. Гіалінові тромби та вогнища фібриноїдного некрозу в капілярах свідчать про імунокомплексне ураження судин з активацією комплементу та тяжким пошкодженням ендотелію. Саме поєднання гематоксилінових тілець, дротяних петель, фібриноїдного некрозу та гіалінових тромбів є прямим морфологічним відображенням системного аутоімунного процесу при системному червоному вовчаку, що робить цей варіант єдино правильним у даному випадку.