До лікарні швидкої допомоги госпіталізований чоловік 63-х років з явищами колапсу. Для боротьби з гіпотензією лікар вибрав норадреналін. Який механізм дії цього препарату?
- А Активація β-адренорецепторів
- Б Блокада M-холінорецепторів
- В Активація α-адренорецепторів Правильна
- Г Активація серотонінових рецепторів
- Д Активація дофамінових рецепторів
Чому це правильна відповідь
Норадреналін належить до прямих адреноміметиків і є ендогенним катехоламіном, який використовується в клініці як вазопресорний засіб при гострій артеріальній гіпотензії та колапсі. Тип фармакологічного процесу в даному випадку — рецепторний, із переважним впливом на периферичні адренергічні структури. Основним системним ефектом норадреналіну є різке підвищення загального периферичного судинного опору, що безпосередньо приводить до підвищення артеріального тиску і стабілізації гемодинаміки у критичних станах. Механізм дії норадреналіну полягає у стимуляції передусім постсинаптичних α₁-адренорецепторів судинної стінки. Активація цих рецепторів, з’єднаних із Gq-білками, запускає внутрішньоклітинний каскад через фосфоліпазу C з утворенням IP3 та DAG, що призводить до вивільнення Са²⁺ з саркоплазматичного ретикулума гладеньком’язових клітин. Зростання внутрішньоклітинної концентрації кальцію викликає скорочення гладких м’язів судин, генералізований вазоспазм і, як наслідок, підвищення системного артеріального тиску. На рівні органів і систем домінуючим ефектом є звуження артеріол і венул, зростання венозного повернення та підтримка коронарної і мозкової перфузії за рахунок підвищення середнього артеріального тиску. Хоча норадреналін здатний стимулювати β₁-адренорецептори міокарда, цей ефект менш виражений і часто маскується рефлекторною брадикардією, що виникає у відповідь на різке підвищення тиску через активацію барорецепторів каротидного синуса. Фармакокінетично норадреналін застосовується виключно парентерально, оскільки при пероральному введенні він швидко інактивується. Він має короткий період напіввиведення, швидко метаболізується за участю МАО та КОМТ, що зумовлює необхідність внутрішньовенної інфузії з титруванням дози. Ці особливості роблять його препаратом вибору саме для гострих, життєзагрозливих станів, а не для тривалої терапії. Клінічно ключовою ознакою, яка визначає правильність вибору механізму дії, є наявність колапсу з вираженою гіпотензією. У такій ситуації терапевтична мета полягає не в стимуляції серця або впливі на інші медіаторні системи, а в швидкому підвищенні судинного тонусу. Саме активація α-адренорецепторів норадреналіном забезпечує потужний пресорний ефект, який і пояснює його застосування при колапсі та робить цей механізм дії правильним у межах даної задачі.