З метою встановлення токсигенно-ті виділених від пацієнтів збудників дифтерії, культури висіяли на чашку Петрі з поживним агаром по обидва боки від розташованої в центрі смужки фільтрувального паперу, змоченого протидифтерійною антитоксичною сироваткою. Після інкубації посівів в агарі між окремими культурами і смужкою фільтрувального паперу виявлено смужкоподібні ділянки помутніння середовища. Яку імунологічну реакцію було виконано?
- А Реакція аглютинації
- Б Реакція Кумбса
- В Реакція опсонізації
- Г Реакція преципітації в гелі Правильна
- Д Реакція кільцепреципітації
Чому це правильна відповідь
У даному випадку йдеться про Corynebacterium diphtheriae — грампозитивну нерухому паличку булавоподібної форми, що не утворює спор і капсул та має характерну клітинну стінку з міколовими кислотами. Морфологічні й культуральні ознаки токсигенних і нетоксигенних штамів однакові, тому встановлення їх патогенності можливе лише через виявлення здатності продукувати дифтерійний екзотоксин. Саме токсин є визначальним фактором вірулентності цього збудника. Дифтерійний токсин є білковим АВ-токсином, який дифундує в навколишнє середовище та може взаємодіяти зі специфічними антитілами. У тесті, описаному в задачі, використовується протидифтерійна антитоксична сироватка, яка містить антитіла до токсину. За наявності токсигенного штаму відбувається дифузія токсину з колоній у агар і дифузія антитоксину зі смужки фільтрувального паперу. У місці оптимального співвідношення антигену і антитіла в товщі агарового гелю формується видимий смужкоподібний преципітат. Саме поява таких ліній помутніння між колоніями та смужкою з антитоксином є класичною ознакою реакції преципітації в гелі. Цей варіант реакції відомий як тест Елека і є еталонним методом визначення токсигенності Corynebacterium diphtheriae. Метод належить до серологічних реакцій, ґрунтується на імунологічній взаємодії розчинного антигену з антитілом у гелеподібному середовищі. Він не потребує живих клітин, комплементу чи мічених реагентів і дозволяє чітко відмежувати токсигенні штами від нетоксигенних. Саме характер смужкоподібного преципітату в агарі є ключовою діагностичною ознакою. Отже, вирішальним у задачі є опис дифузії токсину і антитоксину в агарі з утворенням ліній помутніння. Це відповідає виключно реакції преципітації в гелі, яка застосовується для встановлення токсигенності збудників дифтерії.