MedOnline Тренуватись онлайн

З метою встановлення токсигенно-ті виділених від пацієнтів збудників дифтерії, культури висіяли на чашку Петрі з поживним агаром по обидва боки від розташованої в центрі смужки фільтрувального паперу, змоченого протидифтерійною антитоксичною сироваткою. Після інкубації посівів в агарі між окремими культурами і смужкою фільтрувального паперу виявлено смужкоподібні ділянки помутніння середовища. Яку імунологічну реакцію було виконано?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться про Corynebacterium diphtheriae — грампозитивну нерухому паличку булавоподібної форми, що не утворює спор і капсул та має характерну клітинну стінку з міколовими кислотами. Морфологічні й культуральні ознаки токсигенних і нетоксигенних штамів однакові, тому встановлення їх патогенності можливе лише через виявлення здатності продукувати дифтерійний екзотоксин. Саме токсин є визначальним фактором вірулентності цього збудника. Дифтерійний токсин є білковим АВ-токсином, який дифундує в навколишнє середовище та може взаємодіяти зі специфічними антитілами. У тесті, описаному в задачі, використовується протидифтерійна антитоксична сироватка, яка містить антитіла до токсину. За наявності токсигенного штаму відбувається дифузія токсину з колоній у агар і дифузія антитоксину зі смужки фільтрувального паперу. У місці оптимального співвідношення антигену і антитіла в товщі агарового гелю формується видимий смужкоподібний преципітат. Саме поява таких ліній помутніння між колоніями та смужкою з антитоксином є класичною ознакою реакції преципітації в гелі. Цей варіант реакції відомий як тест Елека і є еталонним методом визначення токсигенності Corynebacterium diphtheriae. Метод належить до серологічних реакцій, ґрунтується на імунологічній взаємодії розчинного антигену з антитілом у гелеподібному середовищі. Він не потребує живих клітин, комплементу чи мічених реагентів і дозволяє чітко відмежувати токсигенні штами від нетоксигенних. Саме характер смужкоподібного преципітату в агарі є ключовою діагностичною ознакою. Отже, вирішальним у задачі є опис дифузії токсину і антитоксину в агарі з утворенням ліній помутніння. Це відповідає виключно реакції преципітації в гелі, яка застосовується для встановлення токсигенності збудників дифтерії.

Чому інші варіанти не підходять

Реакція аглютинації
Реакція аглютинації ґрунтується на злипанні корпускулярних антигенів, наприклад бактеріальних клітин. Вона не супроводжується утворенням ліній преципітації в гелі. Тому цей механізм не відповідає описаній методиці.
Реакція Кумбса
Реакція Кумбса використовується для виявлення неповних антитіл на поверхні еритроцитів. Вона не застосовується для визначення токсигенності бактерій і не реалізується в агарі. Отже, цей варіант є неправильним.
Реакція опсонізації
Опсонізація є процесом підвищення фагоцитозу бактерій антитілами або комплементом. Вона не дає видимого преципітату в поживному середовищі. Тому цей механізм не відповідає умові задачі.
Реакція кільцепреципітації
Кільцепреципітація відбувається в рідкому середовищі на межі двох шарів рідини. У задачі описане утворення смуг у товщі агарового гелю, а не кілець у пробірці. Отже, цей варіант не є правильним.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Серологічні реакції. Серодіагностика і сероідентифікація