У пункційному біоптаті печінки виявлена дистрофія гепатоцитів з некрозами, а також склероз з порушеннями балкової та часточкової будови, з утворенням несправжніх часточок і регенераторних вузлів. Оберіть найбільш вірогідний діагноз:
- А Хронічний гепатит
- Б Гострий гепатит
- В Прогресуючий масивний некроз печінки
- Г Хронічний гепатоз
- Д Цироз печінки Правильна
Чому це правильна відповідь
Цироз печінки є хронічним дифузним захворюванням печінкової паренхіми, яке характеризується поєднанням трьох ключових морфологічних процесів: масивної загибелі гепатоцитів з некрозами, регенераторної проліферації паренхіматозних клітин у вигляді вузлів та дифузного фіброзу зі значними архітектурними перебудовами органа. У даному випадку описано характерну картину: дистрофія гепатоцитів, некрози, склероз, порушення часточкової будови, утворення регенераторних вузлів та несправжніх часточок, що є морфологічним визначенням цирозу. Макроскопічно при цирозі печінка змінює розміри та консистенцію, а на її поверхні з’являються вузли регенерації, відмежовані фіброзними перетинками. Ці вузли можуть бути дрібними або крупними залежно від стадії та етіології процесу. У мікроскопічній картині переважає фіброзна перебудова, яка перетинає та руйнує нормальну часточкову структуру, утворюючи несправжні часточки. У межах цих структур відзначається нерівномірна гепатоцитарна регенерація та ознаки дистрофії. Патогенез цирозу пов’язаний з тривалим ушкодженням гепатоцитів інфекційними, токсичними чи метаболічними чинниками, що призводить до хронічного запалення, некрозу, активації зірчастих клітин Іто та стимуляції фіброгенезу. Регенераторна активність гепатоцитів є компенсаторною відповіддю, однак за умов порушеної архітектоніки та дефіциту судинної мережі вона формує вузли, нездатні відновити функціональну організацію часточок. Ускладнення цирозу включають портальну гіпертензію, печінкову недостатність, асцит, енцефалопатію та підвищений ризик гепатоцелюлярної карциноми. На ранніх стадіях можуть домінувати компенсаторні процеси, однак прогресування фіброзу врешті-решт призводить до значної втрати функціональних резервів печінки. У контексті задачі ключовими відмінними ознаками, що дозволяють встановити діагноз цирозу, є наявність фіброзу з порушенням балкової та часточкової будови, формування несправжніх часточок та регенераторних вузлів, що не зустрічається при інших захворюваннях зі списку варіантів. Тому правильним є саме цей варіант.